Моделі дослідження в педагогіці. Функції педагогічних досліджень

Поряд з вищевикладеною класифікацією досліджень у педагогічній літературі існує й інша. Багато авторів педагогічні дослідження розподіляють на теоретичні, теоретико-практичні та практичні.

Не менш цікавим і актуальним є методологічний аналіз змісту досліджень проблем педагогіки, бо дослідження в педагогіці проводяться у найрізноманітніших галузях: історії педагогіки, дидактиці, теорії виховання тощо. Наприклад, теорія виховання вивчає процес виховання українських громадян. Вона досліджує його сутність, теорію та методику організації в різних освітньо-виховних системах, обґрунтовує принципи й зміст, удосконалює форми та методи діяльності вихователів і вихованців, визначає критерії оцінки ефективності. Відповідно до предмета теорії виховання, можна стверджувати, що принциповим предметом досліджень проблем виховання є різноманітні виховні явища або, інакше кажучи, основні ланки навчального процесу.

Таким чином, предметом дослідження проблем виховання можуть бути окремі дії вихователів і вихованців, сукупність цих дій, виховна діяльність освітньо-виховної системи та складна сукупність дій вихователів і цілих виховних систем тощо. Дослідження в галузі теорії виховання, першою чергою, спрямовані на одержання інформації про причинні зв'язки в педагогічному процесі, бо вони є принциповою основою опрацювання рекомендацій для виховної діяльності. Ці дослідження часто мають форму таких проблем: «Які наслідки викликає фактор А?» або «Які причини сприяють прояву результатів В?» Фактори, що впливають на виховний процес, можна поділити на дві групи: які піддаються управлінню та які не піддаються управлінню. Для теорії та практики виховання важливими є знання, пов'язані з обома групами факторів.

Кінцевою метою досліджень у теорії та практиці виховання є отримання знань, що належною мірою були б основою формулювання ефективних рекомендацій для педагогічної діяльності. Для цього можна застосувати такі моделі досліджень:

• експериментальні,
• діагностичні,
• монографічні.

Експериментальні дослідження призначені для перевірки причинних гіпотез. У ході цих досліджень перевіряється, які наслідки викликає та чи інша причина. Окрім цього, вони в теорії виховання можуть використовуватися для відкриття нових явищ і залежностей, а також для постановки нових гіпотез. Даний вид досліджень можна ефективно застосовувати з діагностичною метою. Вони можуть бути й методологічними під час вивчення, уточнення або конструювання нових дослідних моделей.

Діагностичні дослідження спрямовані на визначення дійсного стану теорії і практики виховання та формування на цій основі відповідних рекомендацій для внесення до них певних змін. Дослідження цього виду дають можливість отримати відповідь на такі запитання: «Чому так?», «Які причини цього явища?» Оскільки діагностичні дослідження проводяться з метою опису фактичного стану виховання, то їх можна назвати також описовими.

Монографічні дослідження реалізуються в двох принципових напрямах:

1. характеристика та з'ясування одиничного виховного явища, що з дослідно-пізнавальної точки зору має великий інтерес і може бути використано для характеристики подібних йому явищ;
2. опис і з'ясування виховного явища з метою відкриття його основних закономірностей, рис та тенденцій.

Для вивчення проблем виховання на рівні позаособистісних контактів проводяться дослідження:

• інноваційних заходів у педагогічному процесі з метою їх верифікації та запровадження;
• діагностичні;
• монографічні історико-описового характеру;
• порівняльні.

Роль та призначення педагогічних досліджень випливають із функціональних характеристик останніх. На жаль, у вітчизняній літературі питання про функції досліджень проблем педагогіки не знайшло достатнього відображення. Найбільш повно його розкрив і обгрунтував В. Оконь, який виокремив такі функції:

• дескриптивну,
• пояснювальну,
• прогностичну,
• практичну та
• оцінкову.

Дескриптивну функцію виконують переважно дослідження діагностичного типу, основані найчастіше на методі спостереження.

Пояснювальна функція стосується, головним чином, досліджень експериментального типу.

Прогностична функція полягає в тому, що педагогічні дослідження дають відповіді не лише на запитання «Як є?», але й на запитання «Що буде?». Розробляючи на основі досліджень прогноз, – підкреслює В. Оконь, – ми передбачаємо деякий майбутній стан речей, що може бути досягнутий.

Практична функція є наслідком попередніх. Вона спрямована, по-перше, на вивчення виховання, по-друге, на наукове обгрунтування його проблем, по-третє, на опрацювання дієвих рекомендацій і висновків для педагогічної практики, по-четверте, на конкретне застосування отриманих рекомендацій і висновків у педагогічному процесі.

Оцінкова функція стосується результатів досліджень, якими є певні досягнення педагогічної науки, що сприяють об'єктивному визначенню рівня її розвитку, окресленню актуальних проблем педагогіки і визначенню напрямів пошуків.