Збирання результатів дослідження та їхній попередній відбір. Впровадження результатів педагогічних досліджень у практику

Збирання результатів дослідження та їхній попередній відбір

Збирання та накопичення фактів – один із основних етапів педагогічного дослідження, бо лише наукові факти дадуть можливість прийти до певних теоретичних висновків. Однак ці факти, перш ніж скласти основу теоретичних висновків, повинні бути проаналізовані, пройти попередній відбір. Попередній аналіз зібраного матеріалу полягає у верифікації, відборі, класифікації та кодуванні одержаних даних.

Верифікація – поняття, що вживається в логіці та методології для позначення процесу встановлення істинності наукових тверджень у результаті емпіричної перевірки.

Відбір емпіричного матеріалу реалізується звичайно на двох етапах. На першому – відбирається матеріал, необхідний для верифікації гіпотези; на другому – він упорядковується з точки зору його важливості для обгрунтування досліджуваних проблем. Класифікація полягає в розподілі зібраного матеріалу на підставі певної ознаки. Тому під час класифікації важливе значення має вибір найбільш істотних в теоретичному та практичному відношенні ознак її проведення.

Кодування педагогічної інформації містить у собі два види дій – групування відповідей на запитання і перетворення цих відповідей у форму, зручну для обробки та зберігання.

Класифікація є обов'язковою тоді, коли дослідник використовує анкетування, опитування, спостереження, інтерв'ю тощо. Для зручності опрацювання зібраної інформації значно краще користуватися не самими відповідями на запитання, а кодами тих груп відповідей, до яких вони були віднесені. Вона обов'язкова і тоді, коли дослідник зібраний матеріал обробляє в ЕОМ. У цей спосіб «якісні» аспекти досліджуваного явища характеризуються «кількісними» показниками.

Опосередковані реалізаційні дії

На даному етапі дослідник проводить обгрунтування, остаточний аналіз результатів досліджень і формулює рекомендації. В ході обгрунтувань визначається, якою мірою гіпотези достатньо підтвердилися та за допомогою яких міркувань їх можна довести. Обгрунтування вимагає пояснень, уточнень, логічних Доказів, емпіричного підтвердження тощо.

Після обгрунтування гіпотези дослідник у письмовій формі подає звіт про проведені дослідження, де відбиває хід, отримані результати та їх інтерпретацію. Цей звіт може Мати різні форми (тези, реферат, доповідь, наукова стаття, монографія тощо). З методологічного погляду, найбільш суттєвим є аналіз видів і характеру остаточних висновків Вони звичайно мають форму узагальнень і являють собою синтез найважливішої інформації, одержаної в ході досліджень, для вирішення (або невирішення) даної проблеми.

Типологію цих висновків можна здійснити на основі таких критеріїв:

• мета і призначення результатів педагогічних досліджень;
• передбачені та можливі способи використання висновків;
• можливий рівень узагальнення отриманих висновків.

На основі першого критерію виокремлюють діагностичні, з'ясувальні та прогностичні висновки. На основі другого – теоретичні й практичні. Виходячи з третього критерію, висновки можуть мати характер одиничних і загальних міркувань.

Остаточні висновки повинні відповідати таким методичним вимогам:

• бути всебічно аргументованими та узагальнювати основні підсумки проведеного дослідження;
• випливати з накопиченого досліджуваного матеріалу, являючи собою логічний наслідок аналізу та узагальнення.

Під час формулювання одиничних і загальних висновків дослідник не повинен припускатися помилок – своєрідного «тупцювання на місці» (коли з великої кількості емпіричного матеріалу робляться надто поверхові, часткові, обмежені висновки) та непомірно широкого узагальнення (коли з незначного фактичного матеріалу робляться неправомірно узагальнені висновки).

Цей етап завершує безпосередні дослідження, і з цього моменту дослідник вже не може без участі сторонніх осіб впливати на подальший перебіг подій.

Упровадження результатів педагогічних досліджень у практику

Упровадження результатів педагогічних досліджень у практику, тобто в педагогічний процес, є важливим завершальним етапом, що визначає ефективність досліджень. Тому його зміст полягає в практичному використанні одержаних результатів у навчанні та вихованні. Під упровадженням розуміється система заходів, спрямованих на застосування результатів досліджень у педагогічній практиці.

Впроваджуються результати досліджень у практику за декількома напрямами:

• поширення результатів досліджень,
• популяризація висновків і рекомендацій,
• їх використання в педагогічній діяльності.

Аналіз результатів упровадження має велике значення для оцінки ефективності висновків і рекомендацій проведених педагогічних досліджень. Лише досягнувши позитивних результатів у запланованих напрямах педагогічного процесу, можна вважати, що процес упровадження в основному завершений.

Основними показниками ефективності упровадження, залежно від характеру висновків і рекомендацій, є успіхи вихованців в учінні, професійній діяльності, а також інші конкретні показники, зміст яких визначається конкретними упровадженнями.