Демоцен. Плеоцен

1.3.3. Демоцен

Демоцен (Schwerdtfeger, 1963) – система, що складається з популяції – одновидової групи особин – та її середовища, або ж демотопу. В межах демоцену реалізуються екологічні залежності як першого, так і другого циклу (акції, реакції, коакції).
Системна екологія вивчає популяції як відносно самостійні підсистеми в межах екологічної системи (біогеоценозу), яка об'єднує їх з абіотичними компонентами в єдине ціле.
Екологічні дослідження демоцену стосуються проблематики екологічної структури, динаміки чисельності, а також енергетичних потоків,
які дають можливість вивчити явища, що виникають у популяціях. Виходячи з методології системного підходу, у кожної популяції можна виділити основні системні компоненти: склад, структуру та функціонування. Еколога популяція цікавить як підсистема, яка відіграє ту чи іншу роль у функціонуванні екосистеми в цілому. Наприклад, у бучині, яку часто використовують рекреанти, поширення популяцій лучних трав – тонконога і грястиці – є свідченням зміни едатопу і кліматопу букового біогеоценозу, перебігу процесу десільватизації, який має завважити еколог.

1.3.4. Плеоцен

Плеоцен, тобто біогеоценоз, – це головна екологічна одиниця, до складу якої входять усі популяції, які заселяють окреслене місцезростання і перебувають між собою в екологічних зв'язках. Такі біологічні угруповання називають біоценозом, а середовище їхнього існування – біотопом. Ідентичний зміст мають поняття голоцен, що вживається здавна в геології, а також біогеоценоз. Типовий плеоцен – осоково-волосиста грабова бучина, де поряд співіснують популяції бука, граба, клена гостролистого і клена-явора, горобини, копитняка і печіночниці, осоки волосистої.
В екології значне місце відводиться дослідженням плеоцену. Всі процеси, які відбуваються між компонентами біогеоценозу, мають екологічний характер, причому лише екологія досліджує функціонування системи як єдиного цілого. Один з типів зв'язків, що проявляється в сфері біоценозу, – паразитизм – є предметом досліджень паразитології як окремої біологічної дисципліни. Елементи біотопу вивчають окремі дисципліни, такі, як мікрокліматологія, ґрунтознавство, гідрологія, що є для екології допоміжними. Одночасно ці біотичні й абіотичні компоненти розглядаються як елементи екосистеми, коли мова йде про її функціонування.