Радіоекологія - Передмова
ПЕРЕДМОВА
Перед світовою спільнотою чимраз гостріше постає проблема негативної екологічної дії радіації на довкілля. Це зумовлено невпинним зростанням кількості радіоактивних речовин як природного, так і техногенного походження, підвищенням інтенсивності космічних променів, унаслідок чого екологічні системи (екосистеми) Землі зазнають дедалі більшого впливу іонізуючого випромінювання.
Підвищення рівня радіоактивності навколишнього природного середовища зумовлено передусім розвитком атомної енергетики, активним використанням джерел іонізуючого випромінювання у медицині й промисловості, а також радіоактивних речовин у техніці, наукових та військових дослідженнях. Унаслідок руйнування людиною озонового шару атмосфери також посилюється згубна дія ультрафіолетових променів.
Радіоактивне забруднення довкілля досягло глобальних катастрофічних масштабів. Воно відбувається у результаті випробувань ядерної зброї, аварій на об'єктах атомної енергетики, під час видобутку й переробки ядерного палива тощо. Найтяжчими для екосистем світу, а особливо для здоров'я людини стали екологічні наслідки найбільшої техногенної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Отже, людство вже сьогодні повинно вчитися запобігати та протидіяти негативному впливові радіації на екосистеми.
Усвідомлення важливості радіоекології – науки, яка вивчає дію іонізуючого випромінювання на екологічні системи, її значення для розв'язання проблем оптимізації природного середовища сприяли активному проведенню досліджень у цій галузі. Сучасні радіоекологічні дослідження набули міждисциплінарного характеру на ґрунті зв'язків із суміжними науками: екологією, географією, геологією і біологією. Це зумовило широту їхньої науково-методологічної основи.
Останніми роками проведено великий обсяг цінних вітчизняних та закордонних радіоекологічних досліджень, опубліковано чимало праць з цієї проблеми. У радіоекології постійно виникають нові факти, теоретичні положення, погляди, методи й прикладні розробки. Попри це, побутує проблема, зумовлена опрацюванням результатів досліджень, спричинена відмінністю у позиціях прихильників розвитку атомної індустрії та активних захисників довкілля. Незважаючи на відмінність у поглядах, радіоекологічні дослідження збагачують новими знаннями сучасну екологію. У пропонованому посібнику зроблена спроба відобразити різноманітність ідей сучасної радіоекології, узгодити окремі погляди щодо відтворення картини реакції екосистем на дію іонізуючого випромінювання.
В основу лекцій покладені результати власних радіоекологічних досліджень у межах Дрогобицького, Червоноградського і Яворівського гірничопромислових районів та м. Львова; опрацювання літературних, фондових і картографічних матеріалів з радіоекології; використання інтернет-ресурсів на тему радіаційної безпеки.
Структура навчального посібника зумовлена програмою спецкурсу «Радіоекологія ландшафтів», який читає автор на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка для студентів спеціальності «Екологія та охорона навколишнього природного середовища». В першому розділі розглянуті головні поняття і положення радіоекології; в другому – подано методику проведення радіоекологічних досліджень; у третьому – оцінені наявні джерела радіоактивного забруднення довкілля; в четвертому – на прикладах розкриті особливості радіоактивного забруднення екосистем; у п'ятому – проаналізована сучасна радіаційна ситуація на Україні; в шостому – з'ясовується проблема нормування радіаційного навантаження; в сьомому – рекомендовані підходи щодо вдосконалення системи радіоекологічного моніторингу досліджуваної території.
У посібнику поданий рекомендований список літератури, а також наведені посилання на використані літературні джерела та адреси в Інтернеті. З метою поліпшення сприйняття матеріалу наведені додатки, у тому числі й словник головних термінів, які використовують під час радіоекологічних досліджень (див. додаток А), а також контрольні запитання з кожної теми та предметний покажчик.
Автор висловлює щиру подяку завідувачу кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка, доктору географічних наук, професору І.П. Ковальчуку за цінні вказівки й надану допомогу в процесі написання посібника. Автором також враховані корисні поради рецензентів, зокрема директора Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка», доктора хімічних наук, професора Й.Й. Ятчишина, професора кафедри фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка, доктора географічних наук В.М. Петліна та завідувача кафедри фізичної географії Волинського державного університету імені Лесі Українки , кандидата географічних наук, доцента М.П. Чемериса.