Якість корму. Кількість корму

3.5.4.2. Якість корму

Як же впливає якість корму на чисельність, тривалість життя, швидкість росту і плодючість живих організмів? Наприклад, травневий хрущ, який є поліфагом, добре росте і розвивається, харчуючись кульбабою, деревієм, тоді як грястиця не може забезпечити виживання його личинок. Харчовий раціон шотландської куріпки до початку яйцекладки мусить складатися з молодих пагонів вересу, багатих на кальцій, фосфор і азот. Ці елементи, а також їх нестача, є обмежуючим фактором, який перешкоджає народжуваності куріпки. Самки колорадського жука, які замість молодого листя поїдають старе, через 11 днів припиняють відкладання яєць.

Рис. 3.39. Склад різних частин рослин і тіл тварин, яких використовують інші організми як харчові ресурси.

Для нормального росту і розвитку рослина має одержати з оточуючого середовища сонячну енергію, а у випадку хемосинтезу – хімічно зв'язану енергію, а також певний набір мінеральних елементів. Нестача якогось зі згаданих компонентів негативно впливає на метаболізм (обмін речовин), призводить до припинення життєдіяльності рослини і врешті-решт до втрати здатності розмножуватися і навіть загибелі.
Рослинний і тваринний корми мають характерну відмінність, оскільки тіла рослини і тварини різняться між собою (рис. 3.39). Рослинна клітина оточена стінками, які складаються з целюлози, лігніну та інших "матеріалів", що робить рослинний корм дуже волокнистим. Клітинні стінки, як відомо, характеризуються високими вмістом зв'язаного вуглецю та показником відношення вмісту вуглецю до вмісту інших біологічних елементів, зокрема азоту (C:N коливається в межах 20:1 до 40:1; у рослиноїдних тварин це відношення становить 8:1 або 10:1). Тканини тварин, на відміну від тканин рослинних, не містять ні структурних вуглеводів, ні волокнистих матеріалів, проте багаті на жири і особливо на білки.
Для підтримання життєдіяльності, росту, розвитку і розмноження тварин необхідний певний калорійний режим зі збалансованим якісним складом, тобто визначені кількість білків, жирів, вуглеводів, а також мінеральних солей, вітамінів і мікроелементів. Вимоги до корму змінюються залежно від стану організму, пори року і погодних умов. Враховуючи, що тварини надають перевагу тому чи іншому корму, його поділяють на улюблений, замінний і випадковий, а за іншою класифікацією – на незамінний і взаємозамінний.

3.5.4.3. Кількість корму

Класичний приклад екологічного аспекту впливу кількості корму на виживання тварин – це перельоти птахів. Вони дають змогу птахам дочекатися моменту, коли екосистема батьківщини знову стане сприятливою для їх розмноження. Перелітні види використовують сезонні кормові залишки. Від кількості корму (врожаю) часто залежить народжуваність у популяціях птахів і звірів.
Однак деякі вчені вважають, що кількість доступного корму не є фактором, який впливає на щільність популяції. Вони звертають увагу на те, що при масовому розмноженні комах чисельність комахоїдних птахів не збільшується. Як свідчать дані спостереження, тварини не завжди використовують усю наявну в їх розпорядженні їжу (це, зокрема, стосується травоїдних). Відсоток використання їжі більший у зерноїдних і менший у м'ясоїдних тварин. Отже, корм частіше відіграє роль обмежуючого фактора, який залежить від щільності (більше у хижаків і зерноїдних, менше – у травоїдних).
Збільшення кількості корму зумовлює прискорення розмноження, росту, швидше настання статевої зрілості і періоду розмноження, підвищення плодючості. Наприклад, у риб це веде до збільшення кількості
життєздатної ікри, яку відкладають самки, зменшення мінливості розмірів риб одного віку і збільшення вмісту жирів в організмі.
Ресурси місцезростань упродовж багатьох років вивчали спеціалісти, які займалися питаннями як рослинного, так і тваринного світу. Перші розвинули розділ науки, яка одержала назву екофізіології і вивчає фізіологічні механізми, з участю яких кожна окрема рослина добуває необхідні ресурси – світло, воду і біогенні речовини. Другі зібрали багатий матеріал про ресурси, розглядаючи їх як об'єкт конкуренції між організмами і як "сировину" взаємодій типу "хижак-жертва". Однак ця різниця у підходах з часом зітреться, і екологія виступить як цілісна наука.