Північний Захід Індії. Джамму і Кашмір, Пенджаб та інші

Індія

Внутрішні відмінності й міста Індії

Величезна Індія має різноманітне природне середовище і неоднакові історичні, етнічні та економічні характеристики. Адміністративно-територіальний поділ враховує це різноманіття. Найчастіше штати групують у п'ять великих зон: Північний Захід, Північний Схід, Захід, Центр і Південь. Це також величезні території і всередині них є свої відмінності.

Рисунок. Країни Південної Азії. Штати і райони Індії

Північний Захід. На нього припадає 31% території і 29% населення. Північ зони займає гірська система Гімалаїв. Тут розташовані штати Джамму і Кашмір та Гімачал-Прадеш. Для них характерна вертикальна зональність природи і господарства. Населення зосереджене в гірських долинах, найбільша з них Кашмірська долина між Великими і Малими Гімалаями. М'який клімат і мальовничі ландшафти є принадою для туристів. Відомими курортами стали Срінагар і Шимла. Південь зони займає величезний за територією штат Раджастхан. Це пустеля Тар. Оазисне землеробство і кочове скотарство – головні заняття населення. Місцеві центри, колись це столиці маленьких князівств, також приваблюють туристів своїми пам'ятками середньовіччя.
Між горами на півночі і пустелею на півдні простягнулась частина Індо-Гангської рівнини. Саме вона уособлює зону і є найважливішою частиною Індії. В природному відношенні це частина Пенджабу, Доаб (вододіл Інду і Гангу) і Середній Ганг (межиріччя Гангу і Джамни). В адміністративному плані це штати Пенджаб, Хар'яна і Утгар-Прадеш.
Індо-Гангська рівнина в межах Північного Заходу – найважливіше історичне ядро країни. Тут зародилися релігії індуїзму та буддизму. Великі індійські держави існували в басейні Середнього Гангу ще на початку І тисячоліття до н.е. Пізніше цю територію назвали Хіндустаном. Доаб був ядром великих державних утворень у середні віки. Теплий клімат, родючі алювіальні грунти і багато вологи сприяли виникненню тут розвиненої землеробської культури і високої густоти населення. За словами Е. Реклю, ця частина Індії являла собою «віковий фокус притягання для численних завойовників, зваблених її багатством і родючістю». Зараз особливості цієї частини Індо-Гангської рівнини в країні визначаються її сільським господарством, містами різних історичних епох і тим, що тут знаходиться столиця Індії.
На Північний Захід припадає понад 2/5 зрошуваних площ країни. Тут вирощують 2/3 пшениці, понад 1/4 бавовнику і більш як 1/2 цукрової тростини. Особливе значення зони у виробництві товарного зерна, її називають «пшеничною житницею».
Головним природним диференціюючим фактором на Індо-Гангській рівнині є опади, що їх приносять мусони. Кількість їх збільшується в напрямку із заходу на схід. Саме цим і визначаються місцеві територіальні відмінності в особливостях і структурі сільського господарства. Концентрація посівів пшениці і бавовнику зменшується із заходу на схід, далі вони зовсім зникають, поступаючись місцем рису і цукровій тростині, згодом з'являються такі культури, як джут і чай. У цьому ж напрямку зростає густота населення, але оскільки одночасно знижується і питома вага зрошуваних земель, то землеробство дедалі більше залежить від примх мусону, а товарність зернового господарства падає.