Північний Схід Індії. Місто Калькутта (Колката)

Індія

Внутрішні відмінності й міста Індії

Північний Схід. Ця зона охоплює 21% території і 26% населення країни. Найбільшими штатами тут є Біхар, Орисса, Західна Бенгалія та Ассам. Господарське життя концентрується в долині Нижнього Гангу, в його дельті, а також на плато Чхота-Нагпур. Ассамо-Бірманські гори і гірська Орисса вкриті непрохідними вологими лісами, де проживають невеликі народності і племена, рівень розвитку яких надзвичайно низький. У національному масштабі Північний Схід виділяється як основна зона рисосіяння, провідний виробник джуту і чаю. Тут знаходиться Калькутта і головний район важкої індустрії з багатими енергетичними і сировинними ресурсами.
Рис, джут і чай – найгажливіші сільськогосподарські культури Північного Сходу. Вирощують понад 2/5 рису, 3/4 чаю і весь джут Індії. Джут і чай, як товарні та експортні культури, мають загальнонаціональне значення, рис – споживча місцева культура. Природні Умови Північного Сходу (алювіальні грунти, максимальна в країні кількість опадів, фактична відсутність сухого сезону) дають можливість збирати 2-3 врожаї рису впродовж року без штучного зрошення. Це зумовило високу густоту населення (в середньому 500- 800 чоловік на 1 км кв.). Величезний «тиск на землю» сприяє збереженню доіндустріальних аграрних відносин і заважає модернізації виробництва. В сільській Індії Північний Схід є найвідсталішим і Найбіднішим і, одночасно, найзаселенішим.

Калькутта (15 млн. жителів) належить до найбільших міст не тільки Індії, а й світу. Місто засноване в 1690 р. англійцями і до 1911 р. було столицею Британської Індії. Розташування Калькутти на субконтиненті ексцентричне, клімат її дуже важкий для європейців, але саме через неї до відкриття Суецького каналу проходив найзручніший шлях для колонізаторів у долину Гангу. Калькутта, через яку викачувалися незліченні багатства, відразу перетворилася на цитадель англійського капіталу в Індії, у важливий торгово-фінансовий і промисловий центр та порт.
Економіко-географічне положення Калькутти в незалежній Індії змінилося. При поділі Британської Індії в 1947 р. Калькутта втратила значну частину свого найближчого хінтерланду, яка нині є територією Бангладеш. Місто розташоване на лівому березі одного з рукавів дельти Гангу – на річці Хуглі за 225 км від моря. В результаті зміщення русла Гангу в Хуглі надходить дедалі менше води, вона міліє і це обмежує тоннаж суден, які можуть заходити в порт. Спроба змінити становище шляхом будівництва греблі на Гангу і аванпорту на Хуглі вирішує справу лише частково. І все ж значення Калькутти для Індії залишається величезним. Це фінансово-торговий, промисловий, транспортний, науковий і культурний центр.
Промисловий профіль Калькутти представлений всіма галузями, які є в Індії. Ще в колоніальну епоху величезних розмірів тут набула джутова промисловість – одна з двох головних галузей тодішнього фабричного виробництва. Зараз концентрація текстильних (джутових) фабрик тут одна з найбільших у світі. Одночасно в місті розвинулися металообробка, різноманітне машинобудування і хімічне виробництво, а також галузі, продукція яких розрахована на місцевий попит. Більша частина промислових підприємств розміщена в приміській зоні, яка простягнулась майже на 100 км уздовж обох берегів Хуглі на північ від Калькутти. У власне Калькутті знаходяться фінансово-торгові, наукові та культурні заклади, а також підприємства третинного сектора економіки.
Калькутта набула слави через свої соціальні контрасти. Тут немає старого міста, але райони, де живе основна маса населення, різко відрізняються від багатого і респектабельного центру.
Безробіття і злиденність поєднуються з відсутністю елементарних зручностей, антисанітарією і величезною скупченістю людей. Густота населення досягає неймовірних розмірів – 4000 чоловік на 1 га. Повільно розв'язуються численні проблеми міського господарства, особливо транспорту. Вулиці займають лише 6% території Калькутти (у більшості великих міст світу – 24-30%).