Бангладеш. Дакка - столиця Бангладешу

Бангладеш

Бангладеш також належить до найбідніших та найвідсталіших країн світу. Вона займає більшу частину пониззя і дельти Гангу і Брахмапутри. Мусонний клімат дельти, яку перетинає Північний тропік, майже такий, як і клімат екваторіальної Яви. Тут практично немає сухого сезону, річна кількість опадів становить від 2500 до 6700 мм, постійно високі температури. Кліматичні особливості території в поєднанні з алювіальними грунтами, які весь час поновлюються, створили основу для концентрації величезної кількості населення. За цим показником Бангладеш посідає восьме місце в світі, а за густотою населення (830 чоловік на 1 км кв.), як не рахувати дрібних держав, – перше. Жодна дельта, включаючи дельти Нілу і Хуанхе, не може бути порівняна в цьому відношенні з дельтою Гангу і Брахмапутри. І це без Західної Бенгалії в Індії.
Клімат, річки і родючий алювій є головним багатством країни і в той же час вони спричинюють немало лиха через відсутність будь-яких засобів контролю за надлишком води і захисту від нього. Країна Потерпає від постійних повеней. У 1970 р. тут сталася одна з найстрашніших у світі природних катастроф. Повінь, викликана циклоном, призвела до загибелі півмільйона людей. У 1991 р. трагедія повторилася. Загинуло 140 тис. чоловік.
Як самостійна країна, Бангладеш утворилася в 1971 р. (в 1947-1977 pp. вона входила до складу Пакистану). При поділі Британської Індії в 1947 р. до неї відійшли землі, населені бенгальцями-мусульманами, до Індії – бенгальцями-індуїстами. Єдина природна, історична, етнічна і господарська територія – Бенгалія була розділена на дві частини. Зараз в Індії живе 75 млн. бенгальців, а в Бангладеш їх 115 млн. Бенгальці, які належать до індоарійської мовної групи складають 98% населення Бангладеш, і сама назва цієї країни в перекладі означає «Бенгальський народ». Панівною релігією тут є іслам.
Економіка Бангладеш майже повністю базується на сільському господарстві. В ньому працює 80% зайнятих, а 2/3 території використовуються як орні землі. Але й у цих умовах, через використання архаїчної техніки і методів виробництва, країна не задовольняє себе продовольством і його імпортують. Багато бангладешців не мають достатньої кількості їжі і страждають від постійного недоїдання. Структура сільського господарства така ж, як і в сусідніх районах Індії. Дельта – східне закінчення величезної Індо-Гангської рівнини. Головною продовольчою культурою є рис. Без штучного зрошення його одержують по три врожаї щороку. З технічних культур головною є джут, а вироби з нього – головна стаття експорту. На Бангладеш припадає 1/4 виробництва джуту і вона разом з Індією домінує на світовому ринку цієї культури. Значним є також виробництво цукрової тростини, чаю і тютюну.
Лише 16% населення країни живе в містах. Найбільші з них – Дакка – столиця (5 млн. жителів) і Чіттагонг – порт (1,5 млн. жителів).