Економіка Африки. Характеристика господарства Африки

Африка

Загальна характеристика господарства Африки

Для Африки характерні всі риси слаборозвиненості, визначені ООН. Частка Африки в населенні світу – 12,6%, а в світовому виробництві ВНП – тільки 1,6%. Середній розмір ВНП на одного африканця майже у вісім разів менший від середнього світового. Країни Африки, як правило, мають низький ІРЛП. В Африці знаходяться 32 з 39 найменш розвинених країн світу.
На континенті поширені доіндустріальні методи й техніка виробництва. Переважає ручна праця. Споживання комерційних видів енергії на душу населення в середньому 0,4 т упродовж року, а в 39 країнах воно є меншим від 100 кг, знижуючись до 40-30 і навіть 20 кг. Побутові потреби задовольняються некомерційними джерелами, енергетичні потреби обробної промисловості й транспорту – мінімальні. Найбільшим споживачем енергії є гірничовидобувні галузі, які працюють на експорт. У структурі господарства високою є частка первинного сектора і заниженою – вторинного й третинного.
Участь Африки в міжнародному поділі праці нерідко свідомо чи несвідомо завищують, наводячи, як приклад, окремі країни або окремі товари. Насправді Африка має не тільки аграрно-сировинну спеціалізацію в міжнародному поділі праці, але і її участь у ньому є мінімальною. Частка Африки в світовому експорті не досягає 2%. Торговими партнерами африканських країн є Західна Європа, США, Японія. Зв'язки між самими країнами континенту мінімальні. Зовнішня торгівля окремих країн часто залежить від одного чи декількох експортних продуктів, що ставить їх у невигідні умови на світовому ринку. Континент є полем для іноземних капіталовкладень і об'єктом всілякої допомоги за програмами ООН та інших Міжнародних організацій, але абсолютні та відносні їх розміри також не можна перебільшувати.
Умови життя населення Африки за будь-якими стандартами дуже низькі. Це стосується рівня споживання, побутових умов, очікуваної тривалості життя, рівня освіти тощо. Такі проблеми, як перенаселеність, злидні, недоїдання, голод, елементарна санітарія та епідемії залишаються на цьому континенті і зараз актуальними.
Рівень економічного розвитку країн Африки не є однаковим. На загальному невтішному тлі найвищий показник ВНП на душу населення мають Лівія та Габон як нафтовидобувні країни, Туніс та Алжир у Магрибі, ПАР і Ботсвана – на півдні і дві острівні держави – Сейшели та Маврикій. Спільним, що їх об'єднує сьогодні, є більш широкий розвиток сучасних виробництв та більш тісна інтеграція в світову економіку.