Приозер'я США (Поозер'я)

Внутрішні відмінності та міста США

Приозер'я США

Ця частина Півночі включає п'ять штатів Північно-Східного центру і захід штату Пенсільванія. Площа її понад 630 тис. км кв., населення близько 45 млн. чоловік. Колонізація Приозер'я розпочалася пізніше, ніж Атлантичного узбережжя – тільки на початку XIX ст. Перевагами цієї частини США треба вважати такі три моменти.
По-перше, тут багата місцева сільськогосподарська і мінеральна сировинна база. Особливо важливе значення мало вигідне місцеположення району між Аппалачським кам'яновугільним басейном і залізорудним басейном озера Верхнього. По-друге, тут дуже сприятливе поєднання наземних і водних шляхів (Великі озера і річки Міссісіпі та Огайо). По-третє, понад сто років (1860-1970) тут знаходився центр ваги населення та економічної діяльності США. Саме центральне положення по відношенню до масового національного ринку мало найбільше значення для розвитку району.
У Приозер'ї, як і всюди в США, більша частина працюючих зайнята в нематеріальному виробництві, включаючи великий бізнес, медицину, науку і культуру. Це також важлива сільськогосподарська територія. В її межі заходять «кукурудзяний» і «молочний» пояси і тут виробляють 1/6 сільськогосподарської продукції країни. Приозер'я є важливою частиною «промислового поясу» Півночі (близько 1/4 зайнятих і промислової продукції в СІЛА).
В цьому своєрідному індустріальному серці США головна роль належить традиційним галузям і важкій індустрії: харчова, хімічна, нафтопереробна, виробництво гуми і пластмас, чорна металургія, металообробка і особливо машинобудування (виготовлення двигунів і турбін, промислового устаткування, гірничих і будівельних машин, підйомно-транспортних механізмів, сільськогосподарських машин, електротехніки і автомобілів). Район займає перше місце за виробництвом електроенергії та її споживанням. Базою енергетики є вугілля Аппалачського і Східного Внутрішнього басейнів, нафта і природний газ із Півдня. Величезний розвиток отримала атомна енергетика.
Важка промисловість Приозер'я уособлювала собою індустріальну могутність США в кінці XIX і першій половині XX ст. Але після другої світової війни Приозер'я почало відставати від інших районів країни у розвитку новітніх виробництв і послуг. Порівняно незначною стала і його частка в урядових воєнних контрактах. Район вступив у період структурної кризи. Вона посилювалася одночасно кризою великих міст, з їх соціальними і расовими протиріччями, а також конкуренцією японських і західноєвропейських автомобільних та металургійних корпорацій. Приозер'я стали називати «Морозним поясом», протиставляючи його так званому «Сонячному поясу» Півдня і Заходу, який розвивався значно швидше.
В останній чверті XX ст. американські корпорації за активної підтримки уряду вклали величезні кошти в модернізацію структури й технічне оновлення промисловості Приозер'я, включаючи такі капіталоємні галузі, як металургія і автомобільна. Зараз традиційна обробна промисловість Приозер'я – цілком конкурентоспроможна, а частка її зменшилась на користь наукоємних виробництв і послуг. Понад 1/4 витрат корпорацій на наукові дослідження використовуються саме тут.
Приозер'я – осередок великих міських утворень. Найбільші з них виникли на берегах озер. Це Буффало, Клівленд, Детройт, Чикаго, Мілуокі. З ними генетично зв'язаний Піттсбург – центр кам'яновугільного басейну. Ці міста відігравали і продовжують відігравати визначну роль в житті району і країни в цілому. Проте саме їх найбільше торкнулися кризові явища. На противагу їм міста, які лежать у внутрішній частині району (Колумбус, Індіанаполіс), на берегах Огайо і Міссісіпі (Цінцінаті, Луїсвілл, Сент-Луїс, Міннеаполіс – Сент-Пол) зараз мають більш позитивну структуру і розвиваються швидше.