Старий Південь США. Міста Грінсборо, Грінвілл і Ролі-Дарем

Внутрішні відмінності та міста США

Старий Південь США

Старий Південь лежить на Приатлантичній і Примексиканській низовинах. Він простягнувся від Вірджинії до Техасу, включаючи повністю або частково територію восьми штатів. Поняття «Старий Південь» стосується тієї частини Півдня США, де рабство і його пережитки існували в найвиразнішій формі. У свою чергу рабство було тісно пов'язане з культурою бавовнику і Старий Південь територіально збігається з колишнім «Бавовницьким Півднем». Механізація вирощування бавовнику в другій половині XX ст., скорочення його посівних площ і переміщення посівів з південно-східних у південно-західні штати стали одним з важливих чинників ліквідації кабальної оренди і пережитків рабовласництва в цілому.
Кінець XX ст. характеризується разючими змінами і швидкими темпами економічного зростання на Старому Півдні. Проте і зараз це найвідсталіша частина країни як в економічному, так і в соціальному відношеннях. Частка негрів у населенні Старого Півдня досягає 1/4, проти 12% у середньому в країні. Рівень урбанізації, освіти, медичного обслуговування, доходів населення і, відповідно, вартості робочої сили тут є нижчим від середніх показників у США.
Традиційними сільськогосподарськими культурами району є бавовник, тютюн, арахіс і цукрова тростина. Роль зернових незначна, головним чином це рис. Різке зменшення посівів бавовнику дало змогу розширити земельну площу під травами, іншими культурами і плантаційним розведенням лісу. Розвинулось м'ясне тваринництво, зокрема вирощування молодняку великої рогатої худоби. Старий Південь став головним районом бройлерної промисловості і виробництва яєць. Виникли значні ареали посівів сої, збільшилось товарне вирощування фруктів, особливо персиків, і ранніх овочів на ринки Північного Сходу.
Базою обробної промисловості Старого Півдня були технічні сільськогосподарські культури і дуже великі лісові ресурси. Традиційними галузями залишаються харчова (м'ясопродукти, арахісове масло, бавовняна олія, безалкогольні напої), тютюнова, текстильна, швейна, трикотажна, килимова і зв'язана з ними хімічна (особливо виробництво синтетичних волокон, барвників), деревообробна, меблева і целюлозно-паперова, а також виготовлення відповідних машин і обладнання. Має місце виготовлення техніки для сільського господарства і лісозаготівель. Новими для Старого Півдня слід вважати електро- і транспортне машинобудування, вироби з гуми і пластмас, наукоємні (переважно воєнні) виробництва і послуги.
Підприємства традиційних галузей розкидані по всьому району. Найбільша їх концентрація утворилася на Аппалачському Підмонті вздовж «лінії водоспадів» з їх дешевою енергією і залізниці, яка з'єднала Нью-Йорк з Новим Орлеаном. В цьому відношенні показовим є 300-кілометровий відрізок Підмонту штатів Північна і Південна Кароліна. Це один з найбільших і найважливіших промислових районів США. Малі розміри виробництва, розпорошеність сировинної бази та орієнтація на дешеву й неорганізовану робочу силу зумовили розміщення підприємств у дрібних поселеннях. Поступово щільність їх стала настільки значною, що район вважають одним великим «дисперсійним містом». Найбільшими в ньому є метрополітени Грінсборо і Грінвілла. В Грінсборо багато штаб-квартир текстильних і тютюнових корпорацій. Неподалік від нього виник «науковий трикутник» Ролі-Дарем – зосередження електронних і медичних лабораторій і спеціалізованих дослідницьких установ.