Економіка Бразилії. Промисловість Бразилії

Бразилія

У 60-70 -х роках Бразилія здійснила помітний крок вперед у промисловому розвитку – це так зване «бразильське диво». В структурі на перше місце вийшла важка промисловість. Зараз у країні виплавляють сталь і алюміній (відповідно, 25 млн. т і 1,1 млн. т на рік). Металургійний комбінат у Волта-Редонда є найбільшим в Латинській Америці. Машинобудівні заводи виготовляють транспортні засоби (автомобілі, судна, літаки), електротехніку, трактори і озброєння. Важливе місце зайняла автомобільна промисловість, яка випускає щороку 1,2 млн. машин. Виробляють нафтопродукти і фармацевтику, папір: Як і раніше, значну роль відіграють харчова, текстильна і шкіряно-взуттєва галузі. Промисловий експорт включає сталь, автомобілі, трактори, взуття тощо; імпорт – промислове обладнання, хімікати, добрива.
Бразилія вже стала важливою індустріальною силою світу. Але, оцінюючи даний факт, треба враховувати, що в структурі її промислового виробництва переважають традиційні галузі і майже немає новітніх наукоємних. Експортує вона промислові вироби в слаборозвинені країни, а не в розвинені. Внутрішній ринок Бразилії є вузьким і саме це стримує подальший розвиток промисловості. В основі досягнутого були не внутрішні нагромадження капіталу, а іноземні позики. Бразилія є найбільшим міжнародним фінансовим боржником серед слаборозвинених країн.
Значна роль належить гірничодобувній промисловості. Добувають залізну, марганцеву і хромову руди, олово, боксити, золото, алмази і напівдорогоцінне каміння, магнезит, азбест, каолін, гіпс тощо. За запасами залізної руди Бразилія займає перше місце в світі і є одним з найбільших її експортерів. Головна «комора» – Бразильський щит, особливо штат Мінас-Жерайс. Останнім часом нові багаті поклади мінеральної сировини виявлені в Амазонії. Бразилія знову переживає «золоту лихоманку». Видобуток золота досяг 100 т на рік, на 2/3 – за рахунок старателів.
Слабким місцем бразильської економіки залишається енергетика. Половина потрібних енергоресурсів довозиться. Нафта і нафтопродукти становлять 1/2 вартості імпорту. Загальне споживання енергії низьке. Майже 1/5 його задовольняється за рахунок некомерційних джерел (дрова, богаса – відходи цукрової тростини тощо). Звідси увага до використання багатих гідроенергоресурсів, які представлені гірськими притоками Амазонки і річками, що стікають з Бразильського нагір'я. Використовують поки останні. За масштабами і рівнем розвитку гідроенергетики Бразилія стоїть у перших рядах у світі. Ціла низка ГЕС побудована на річці Сан-Франсіску. ГЕС «Ітайпу» на річці Парана на кордоні з Парагваєм має потужність 12,5 млн. кВт і суперничає з найбільшими ГЕС США та Канади. Брак власної нафти став поштовхом до широкого виробництва спирту з тростинного цукру і використання його як пального на автотранспорті. Нові автомобілі, які випускає Бразилія, пристосовані для цього.