Гори України. Українські Карпати

Рельєф

Гори

Дві гірські системи – Карпатська і Кримська – наче кам'яне намисто, прикрашають західну і південну територію України.

Найвищі гори країни – Українські Карпати – казковий край. Це і гірські лабіринти, й урвисті крутосхили, і осяяні сонцем долини, і стрімкі гомінкі річки, і замріяні очі голубих озер, і темнохвойні бори, і заквітчані полонини, і мовчазні, оповиті хмарами, вершини гір. Це тут, серед неприступних скель, ховається гуцульська «шовкова косиця» – едельвейс.
Закоханий у карпатський край, Михайло Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків» так описував Карпати: «Далекі гори одкривали один за одним свої верхи, вигинали хребти, вставали, як хвилі в синьому морі. Здавалось, морські буруни застигли саме в ту мить, коли буря підняла їх з дна, щоб кинуть на землю та заллять світ. Вже синіми хмарами підпирали край: неба буковинські верхи... колола небо гострим шпилем Говерла,) і Чорногора важким своїм тілом давила землю».
Карпати – гірська система, розташована в центрі Європи, і Вона простягається випуклою на північний схід дугою на 1500 км від р. Морави в Чехії до ущелини Залізні Ворота, що на Дунаї. У межах України лежить лише частина цієї гірської системи – Східні, або Українські, Карпати. Їх ще називають Лісистими. Ширина Українських Карпат становить понад 100 км, а довжина вздовж північно-східного краю досягає 280 км. Гори складаються з кількох паралельних асиметричних хребтів і міжгірних улоговин. Уздовж східного краю Карпат тягнеться Передкарпатська підвищена рівнина (600-900 м над рівнем моря). Вона непомітно переходить у Зовнішні Карпати, що утворюють північно-східне пасмо гір з восьми ланцюгів. Вершини головних хребтів перевищують 1600-1800 м. Тут виділяються три виразні частини: Бескиди, Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати.
Вододільно-Верховинські Карпати займають центральну частину гір, але представлені переважно низькогірними (до 900 м) хребтами, між якими виділяються Ясинська і Ворохтянська улоговини.
Найбільше підняття в Українських Карпатах – Полонинсько-Чорногірський хребет, який простягається від верхів'їв р. Уж на заході до верхів'їв р. Сучави на сході. Найвищий район хребта і Карпатських гір – Чорногора з вершинами Говерла (2061 м, див. Мал. 13), Петрос (2020 м), Піп Іван (1936 м) (див. додаток 2).

Мал. 3. Гірський масив Чорногора

На південь від річок Біла Тиса і Черемош розташований давній кристалічний масив, представлений Чивчинськими горами і Рахівським масивом.
На південному заході простягається вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет, а на південний захід від нього – широка Закарпатська низовина.
Поверхня Українських Карпат розчленована густою сіткою річок, що належать до басейнів Балтійського і Чорного морів.
Українські Карпати – молоді складчасті середньовисотні гори з м'якими обрисами й конусоподібними вершинами (середня висота хребтів – від 700 до 1500 м), що не досягають снігової лінії. Хребти Карпат мають зручні перевали – Ужоцький (889 м), Верецький (839 м), Яблунецький (931 м), через які автошляхами та залізничними коліями Передкарпаття з'єднується із Закарпаттям.
В Українських Карпатах на схилах крутизною 6-10° виникають зсуви і селі – потоки із щебнисто-глинястих мас, що зміщуються по схилу під дією атмосферних опадів. Іноді такі зсуви катастрофічні, завдають великої шкоди природі і народному господарству.