Склад, структура і головні типи грунтів України (частина 1)

Склад, структура і головні типи грунтів

Які грунти поширені у вашій місцевості?

Грунт складається з трьох частин: твердої, рідкої і газоподібної. Тверда частина – це окремі мінерали і гумус. Рідку частину становить грунтовий розчин, що циркулює порами грунту від гумусового горизонту до материнської породи і навпаки, газоподібну – грунтове повітря.
Хімічний склад твердої частини грунту залежить від материнських порід. У більшості грунтів переважає кремнезем, а чорноземах – оксиди заліза й алюмінію.
Тверда речовина грунту визначає і його механічний склад – відносний вміст у грунті (у вагових відсотках) різного розмір часточок (гравій, пісок, пил, мул).
За переважанням у грунті глини або піску грунти поділяють на глинясті, суглинисті, піщані і супіщані. Гірські грунти, яких багато уламків гірських порід, називають щебенистими.
Глинисті часточки є в усіх грунтах. Грунти, багаті глинистими матеріалами (глинясті і суглинисті грунти), мають більшу родючість, ніж піщані, вищу здатність поглинати і утримувати внесені в них добрива.
Механічні часточки грунту склеєні грунтовим розчином у гру. дочки різної величини і форми. Стан, що його набуває грунт внаслідок з'єднання дрібних часточок у грудочки, називають структурою грунту. Під час обробітку структурні грунти легко розпадаються на окремі грудочки. В агрономічному відношенні найціннішими є водостійкі кулясті структурні окремості розміром від 0,5 до 20 мм. Якщо вміст таких окремостей у верхньому шарі грунту переважає, грунт називають структурним. Структурні грунти добре провітрюються, прогріваються, мають сприятливий для рослин водний і поживний режим. Умови для утворення структурних грунтів у природі найкращі в лісостеповій (на ділянках степів) і степовій зонах, а в інших зонах – на луках.
Деякі грунти складаються з дуже дрібних (від 0,5 до 0,001 мм) часточок і зовсім не мають структури. Такі грунти називають безструктурними. Після дощів вони перетворюються в суцільну в'язку масу, а після висихання у них зверху утворюється щільна кірка.
Залежно від зовнішніх фізико-географічних умов в різних природних зонах України, як і в цілому в зонах земної кулі, грунти розвиваються по-різному, що призводить до утворення різноманітних типів, видів і різновидностей грунтів (нині в світі відомо близько 150 грунтових типів). Щоб переконатися в різноманітності грунтів України, достатньо ознайомитись з картою грунтів (див. Мал. 29).
Кожній природній зоні властивий свій грунтовий покрив. На рівнинній частині України виділяють три основні грунтові зони: дерново-підзолистих, сірих лісових і чорноземних грунтів. Грунти гірських областей мають вертикальну поясність, щебенисті, меншим вмістом перегною, менш родючі.

Мал. 29. Грунти