Природний комплекс Чорного моря

Природний комплекс Чорного моря

Систематичне і планомірне вивчення Чорного моря почалося у 1871 p., коли була заснована Севастопольська біологічна станція. Нині його природу (гідрологічний режим, біологію та екологію) вивчають науково-дослідні установи. На їх базі створено Інститут біології південних морів Національної академії наук України.
Чорне море належить до басейну Атлантичного океану й омиває південні береги України. Море ізольоване від Світового океану, розміщене в областях помірного і субтропічного клімату з переважаючим західним перенесенням повітряних мас, що спричиняє своєрідні кліматичні і гідротермальні його особливості.
Площа поверхні моря – 422 тис. квадратних кілометрів-Протяжність його із заходу на схід – 1130 км, з півночі на південь – максимальна 611, мінімальна – 263.
Улоговина моря утворилася в зовнішній частині зони альпійського складчастого поясу та південної частини Східноєвропейської платформи і Скіфської плити. Улоговина має шельф, крутий материковий схил і порівняно рівне дно (ложе). Воно відділене вузькими каньйонами. Виявлено невідомий раніше підводний хребет, що простягається із заходу на схід на 150 км. Більша частина морського дна знаходиться на глибині 2000 м. Максимальна глибина водойми перевищує 2245 м (див. Мал. 42).

Мал. 42. Чорне і Азовське моря

Мілководна частина улоговини з глибинами менш як 100 м на північному заході являє собою великий чорноморський шельф. У районі південного Криму шельфова зона дуже вузька, і великі глибини знаходяться недалеко від узбережжя.
Берегова лінія слабо розчленована, за винятком північної і північно-західної частини. Тут багато лиманів – витягнутих мілководних заток, що утворилися під час затоплення морем пригирлової частини річкової долини внаслідок опускання суходолу. В Україні на узбережжях Чорного і Азовського морів поширені відкриті лимани, тобто такі, що сполучені з морем (знайдіть їх на карті). Іноді лимани відгороджуються від моря піщаними косами – їх називають закритими. Багато лиманів використовуються для добування лікувальних грязей, кухонної солі та іншої мінеральної сировини.
Клімат узбережжя та акваторії моря в різних районах неоднаковий. У північно-західній частині, відкритій з півночі, – помірно континентальний з жарким сухим літом і холодною зимою (середня температура січня -2,2°С). Тому ця частина моря взимку в окремі роки вкривається кригою.
Чорне море – тепле. У літній період температура води на поверхні біля берегів Криму досягає +27...+29°С, а взимку +8...+9°С. На глибинах від 150 м до дна температура постійна і становить +9,2°С. Води моря завдяки річкам, що впадають у нього, значно опріснені. Середня солоність води на поверхні 17-18%о і збільшується в придонній частині до 22,5%о. (Порівняймо: солоність вод Середземного моря до 39%о, а Світового океану 35%о).
Опріснені води Чорного моря виносяться в Середземне через протоки Босфор і Дарданелли та Мармурове море. Натомість важкі солоні води Середземного моря вливаються в Чорне. Поверхнева течія спрямована у Світовий океан, придонна – в Чорне море.