«Gazette de France» про Мазепу (1687-1708)

«Gazette de France» про Мазепу (1687-1708)

Ім'я Мазепи з'являється на сторінках «Gazette de France» офіціозу уряду, від моменту обрання його гетьманом, а саме 6 грудня 1687 р. В числі під цією датою ми читаємо: «З Москви надійшли (через Варшаву) листи, що царі затвердили запорозьким гетьманом п. Мазепу (Mussapa) після того, як заарештували гетьмана Самойловича».
20 грудня допис із Варшави з 21 листопада: «Кружляють чутки, що гетьман Самойлович, якого привезли до Москви, отруївся. Одначе, за іншими чутками його взяли вже в Москві на тортури, щоби довідатися подробиці його зносин із татарами й дізнатися імена його співрозмовників» (52).
14 лютого 1688 р.: «Московити основно розшукують співрозмовників гетьмана Самойловича. Кажуть, що гетьман Мазепа, що його заступив, також заарештований і має бути взятий на тортури, бо його теж обвинувачують у зносинах із татарами» (53).
Але за два тижні в числі з 28 лютого 1688 (допис із Варшави 1888): «Козаки обрали гетьманом полковника (sic!) Мазепу (Mazepa), що колись належав до почту небіжчиці королеви».
За варшавськими вістками 19 червня 1688: «Козаки відмовилися слухати гетьмана Мазепу, який через це прохав у царів дозволу залишити свій уряд» (54).
5 листопада 1689 р. нова газетярська качка з Варшави: «Кружляють чутки, що московити вирушили на Крим й що гетьмана Мазепу заарештували та відвезли до Москви, бо він не виконує свого обов'язку» (55).
9 листопада варшавський кореспондент сповістив паризьку газету, що «князь Голіцин, князівна Софія, кілька бояр і Мазепа, гетьман козаків, покарані на горло» (56).
За день цей самий дописувач довідався, що «Мазепу лише позбавили гетьманського уряду, який повернули Самойловичеві» (57).
Далі слід Мазепи зникає аж до вересня 1692 p., коли читаємо: «У Варшаві кружляють чутки, що гетьман Мазепа з частиною своїх козаків приєднався до татар». Це без сумніву відгуки Петрикового руху. Під 6 груднем цього ж таки року ці відгуки вже яскравіші: «Один із козацьких старшин підняв велике число зі своєї нації, приєднався до татар, напав на Московію, де спалив і сплюндрував велику частину цієї країни».
Знову перерва на десять років. Тільки 23 березня 1702 р. знаходимо: «Листи з України принесли, що козаки повстали проти царя під впливом кримських татар і тому, що цар ув'язнив гетьмана Мазепу, володаря козаків. Повстанці захопили та знищили фортеці, які цар мав на Дніпрі. Козаки спільно з татарами мають намір вирушити на Москву, що може причинитися до важливих наслідків у теперішній ситуації» (ч. 15 з 15 квітня 1702) (58).
«Останні вістки з України підтверджують повстання козаків» (Число з 22.IV.).
«Зовсім певні чутки надійшли з України про повстання козаків проти царя, що сильно перешкоджає плянам царя щодо Лівонії».
Очевидно, всі ці вістки не відповідали дійсності. Це тим дивніше, що «Gazette de France» давала вістки строго перевірені. На Україні вона в тім часі, правда, не мала дописувачів. Читаючи ці вістки, які ніби попереджували події 1708 p., маєш вражіння, що хтось через Гамбург і Варшаву навмисне їх розповсюджував. Чи не сам Мазепа через своїх агентів? Чи не маємо тут справи з відповідною підготовкою французької Опінії до українсько-шведського союзу? (59) Особливо під цим оглядом звертає на себе увагу вістка про повстання, що «сильно перешкоджає плянам царя щодо Лівонії».
З цього часу ім'я Мазепи, тепер уже з правильною ортографією, не сходить зі сторінок газети. Цілий ітінерарій (60) Мазепи можна встановити по паризькій газеті, навіть із коментарями. 10 квітня 1706 року наприклад читаємо: «Гетьман Мазепа продовжує свій похід, але цей вождь такий потайний, що не можна дізнатися, що саме він думає», або 9-го червня 1708 p.: «Гетьман Мазепа нарешті прибув 17-го квітня до Білої Церкви, де його зустріли з великою урочистістю та гарматними сальвами».