Територіальні зміни у світі після Першої світової війни

§6. Версальська система договорів. Паризька мирна конференція

Територіальні зміни у світі

Поразка Німеччини та її союзників у першій світовій війні докорінно змінила міжнародну обстановку й призвела до утвердження в Європі та Азії панівного становища держав Антанти і США. Перша серйозна спроба закріпити зміни, що сталися у світі, була зафіксована у Версальському договорі. Проте він не приніс бажаної стабільності. Проти Версальського договору, інших договорів, укладених з державами, що воювали на боці Троїстого союзу, виступили ті сили, котрі вважали, що такий стан справ шкодить національним інтересам їхніх країн. До протиріч між переможеними і переможцями додалося посилення напруження між самими переможцями.
Так, сенат США у листопаді 1919 р. відмовився ратифікувати Версальський договір. Ліга Націй, котру президент В. Вільсон розглядав як головну силу, покликану гарантувати мир, опинилася під сильним впливом Великобританії і Франції. США формально так і не стали членом Ліги Націй.
Не вдалося реалізувати й принципи «відкритих дверей» і «свободи морів».
Після першої світової війни світ розколовся на дві протилежні соціальні системи. На території колишньої Російської імперії виникла нова тоталітарна держава. Вона успадкувала чимало рис російського самодержавства. Більшовики стали на шлях збереження «єдиної і неподільної» імперії, безжалісно розчавивши незалежність України, Білорусії, республік Закавказзя та Середньої Азії. Побудувати власні держави вдалося тільки народам Фінляндії, Польщі та Прибалтики.
В європейських столицях опрацьовувалися заходи і приймалися рішення, спрямовані на ізоляцію комуністичного режиму в Росії. Англійський прем'єр-міністр Д. Ллойд-Джордж вказував на три можливих засоби ліквідації більшовизму: військова інтервенція, блокада або ж досягнення певної угоди. Було прийнято рішення, запропоноване Д. Ллойд-Джорджем, – захистити незалежні держави від вторгнення більшовиків. Малися на увазі Польща, Литва, Естонія, Латвія і Фінляндія. «Більшовицька небезпека зараз дуже велика, – говорив на початку 1919 р. Ж. Клемансо, – більшовизм поширюється».
Під натиском держав Антанти і світової громадськості Росія підписала у 1920 р. мирні угоди з Литвою, Латвією і Фінляндією. Укладенням миру закінчилася і російсько-польська війна 1919-1920 pp.
Весною 1919 р. до Москви прибув американський посол Булліт, котрий виклав пропозиції Антанти щодо врегулювання відносин з Росією – зокрема йшлося про виведення іноземних військ з її території. Росії пропонувалася економічна допомога за умови, що її розподіл буде проведено незалежно від класово-станового поділу російського народу. Москва відхилила ці пропозиції.

Документи

1. Про політичну ситуацію в світі після більшовицького перевороту в Росії
«...Російське питання, стверджував я, є домінуючим фактором інтернаціонального становища, і до того часу, доки він залишається нерозв'язаним, не може бути стійкого миру в Європі. Понад те, надання Росії її власної долі могло б призвести до того, що Німеччина могла б в один прекрасний день забезпечити собі можливість розпоряджатися величезною людською силою Росії і її нечуваними мінеральними багатствами. В той же час дозволити більшовикам зміцнити своє становище означало б дозвіл їх агентам розповсюджувати руйнівні комуністичні доктрини на більшій частині Азії і Європи».

Бюкенен Дж. Мемуары дипломата. М., 1991, с 333.

2. «...Черчілль вважав за необхідне використати керовану Англією Лігу Націй для того, щоб створити антинімецький фронт у Європі. Він стверджував, що «Ліга Націй найдієвішим чином об'єднує багато країн і об'єднує наш власний народ, дозволяючи загнуздати можливого агресора...»

Трухановский В. Г. Уинстон Черчилль. Политическая биография. М, 1968, с. 282.

3. Колоніальні володіння і мандатні території у 1923 році
Площа світу 135,8 млн. кв. км.
Площа колоніальних володінь – 60,7 млн. кв. км.
Населення світу – 1811,5 млн. чол.
Населення колоніальних володінь – 571,3 млн. чол.
Населення колоніальних володінь у % до населення світу – 31,5.

Шигер А. Г. Политическая карта мира (1900-1965). Справочник. М., 1966, с 38, 63, 66,

Запитання і завдання

1. Які держави входили до «Ради десяти» і «Великої четвірки»?
2. Які принципи економічних взаємовідносин між державами у післявоєнний період висував американський президент В. Вільсон?
3. Охарактеризуйте позиції Франції і Великобританії щодо Німеччини на Паризькій мирній конференції.
4. Коли було підписано Версальський мирний договір?
5. Які договори були підписані з державами-союзниками Німеччини?
6. Проти якої статті Версальського договору заперечувала Німеччина?
7. Використавши документ проаналізуйте територіальні зміни у світі після війни.