Рожик М.Є. та ін.

Соціалістична революція 1919 року в Угорщині

§22. Угорщина у міжвоєнний період

Соціалістична революція 1919 року в Угорщині

З літа 1918 р. до Угорщини почали повертатись військовополонені з радянської Росії. Багато з них брали активну участь у жовтневому перевороті, 100 тис. угорців воювали на фронтах громадянської війни на боці радянської влади. Організатором більшовицьких груп серед угорських військовополонених та їхніх бойових загонів був Бела Кун.
З його ініціативи наприкінці листопада 1918 р. в Будапешті був скликаний з'їзд революційних соціалістів, на якому була створена комуністична партія Угорщини. До соціалістів приєдналися ліві соціал-демократи.
Угорська компартія повела атаку проти керівництва радами, яке, на її думку, було недостатньо більшовицьким, закликала створити Червону гвардію. На противагу курсу уряду Карої на співпрацю з Австрією комуністи виступали за союз із Росією. У середині березня 1919 р. угорські комуністи стали вимагати проголошення радянської республіки.
Щоб запобігти більшовицькому переворотові, держави Антанти вирішили окупувати частину Угорщини. За таких умов уряд М. Карої пішов у відставку. Новий уряд було запропоновано сформувати соціал-демократам. Однак їхні лідери вирішили домовитися з комуністами про спільні дії. У результаті комуністи й соціал-демократи уклали угоду, у відповідності з якою обидві партії об'єднувалися в єдину соціалістичну партію Угорщини. Планувалося, що об'єднана партія візьме владу в свої руки, створить радянський уряд і проголосить диктатуру пролетаріату; роззброїть буржуазію й озброїть робітників; націоналізує економіку тощо.
На основі цієї угоди в ніч на 21 березня 1919 р. було сформовано Революційну урядову раду, до якої перейшла вся влада в країні. Головою уряду було обрано соціал-демократа Олександра Гарбая. Б. Кун став заступником голови Ради народних комісарів та народним комісаром іноземних справ. У телеграмі лідерові російських комуністів В. Леніну угорські комуністи запропонували негайно створити «збройний союз».
Першими кроками нового уряду стало створення Червоної армії, націоналізація шахт та промислових підприємств, банків, торгівлі, земельних володінь площею понад 57 га.
Для керівництва економікою створювалася Рада народного господарства. Було декларовано цілу низку заходів для поліпшення соціального становища. Влітку 1919 р. на з'їзді рад було прийнято нову конституцію, за якою вся влада переходила до рад. Проте більшовицькі заходи в Угорщині викликали незадоволення громадськості. Спроба створити промислові сільськогосподарські товариства обурила безземельне та малоземельне селянство, а націоналізація дрібних ремісничих підприємств – міське населення.
Проти Угорської радянської республіки об'єднаним фронтом виступили держави Антанти. Адмірал австро-угорського флоту М. Горті почав формувати національну армію, ядро якої становили офіцери та унтер-офіцери колишньої угорської армії. На початку квітня 1919 р. південь Угорщини окупувала Франція, зі сходу вела наступ румунська армія, північні райони країни були окуповані чехословаками.
У травні 1919 р. соціал-демократичні лідери запропонували ліквідувати радянську владу і домогтися визнання Антанти. Але більшовики, зміцнивши Червону армію робітниками Будапешта, розгромили чехословацьку армію і вступили на територію Словаччини та Закарпатської України. Внаслідок цього виникла Словацька радянська республіка.
9 червня 1919 р. голова Паризької мирної конференції Ж. Клемансо звернувся до угорського уряду з нотою, в якій вимагав припинити наступ і вивести Червону армію зі Словаччини. Зі свого боку він обіцяв вивести румунську армію з території Угорщини. На з'їзді рад, де соціал-демократи становили більшість, цю пропозицію було прийнято і угорська армія залишила Словаччину. Клемансо ж порушив свої дбіцянки, румунські війська не були виведені з Угорщини.
Проіснувавши 133 дні, комуністичний режим в Угорщині впав. Невдовзі цивільна влада в країні була замінена військовою диктатурою.