Угорщина у міжвоєнний період. Революція 1918 року

§22. Угорщина у міжвоєнний період

Революція 1918 року

Глибока криза і розпад Австро-Угорської монархії посилили антивоєнні настрої серед населення Угорщини. У січні 1918 р. під час загального політичного страйку широкі верстви угорського суспільства протестували проти грабіжницької, несправедливої війни і підтримували гасло «Геть війну!».
Восени імперія була охоплена політичними демонстраціями і національними повстаннями. Спроба короля Угорщини (він був водночас імператором Австрії) Карла І створити новий уряд не мала успіху. Активно діяли опозиційні сили в парламенті і за його межами. Вагому роль відігравав угорський граф М. Карої, котрий у роки війни створив Партію незалежності. Угорці вимагали негайного укладення сепаратного миру, розриву з Німеччиною, проголошення незалежної Угорщини в її історичних кордонах.
З ініціативи Карої було створено Національну раду, до якої увійшли Партія незалежності та Соціал-демократична партія Угорщини (СДПУ). 26 жовтня Національна рада виступила з Маніфестом до народу, в якому була викладена програма соціально-політичних змін і реформ, проголошувалася рівноправність усіх націй в рамках єдиної і неподільної Угорщини.
Однак король відмовився провести реформи. Імперський уряд не підтримували ані державні службовці, ані військові.
У ніч на 31 жовтня 1918 р. в Австро-Угорщині почалася революція. її рушійною силою були робітництво, інтелігенція, селянство, мешканці міст. На хвилі революційного піднесення, Карої за участю соціал-демократів та безпартійних національних лідерів сформував уряд, який намагався зберегти територіальну цілісність королівства і не бажав падіння монархії.
13 листопада М. Карої виступив з програмою проведення радикальної земельної реформи, інших соціальних змін. Проте масові демонстрації змусили Національну раду 16 листопада проголосити Угорщину республікою. Протягом листопада були проголошені загальнодемократичні свободи, керівники соціал-демократичної партії створили Раду Будапешта, Центральну раду профспілок, реорганізували і розширили солдатську раду. Таким чином, паралельно з урядовими органами діяли й громадсько-політичні організації, які контролювали роботу фабрик і заводів, конфісковували поміщицькі землі і навіть виконували владні функції. Цим скористалися держави-переможниці, які встановили блокаду Угорщини.
Основним досягненням демократичної революції 1918 р. було повалення монархії Габсбургів та відокремлення Угорщини від Австрії, що поклало початок становленню і розвитку незалежної держави.