Китай у міжвоєнний період. «Рух 4-го травня»

§31-32. Китай у міжвоєнний період

«Рух 4-го травня»

4 травня 1919 р. пекінське студентство провело багатолюдний мітинг і демонстрацію з вимогою не підписувати Версальського договору. Демонстранти закликали уряд негайно виступити на захист національних інтересів. До вимог студентської молоді приєдналися жителі столиці: робітники заводів і фабрик, ремісники, торговці та інтелігенція. Пекінський уряд відкрив вогонь по демонстрантах. На знак протесту пекінські студенти 5 травня не вийшли на заняття. їх підтримали студенти Шанхая, Тяньцзіня та інших міст. Патріотичний рух набрав загальнонаціонального масштабу. Демонстрації й мітинги відбувалися в багатьох містах Китаю. Патріотичні виступи й агітація призвели до бойкоту японських товарів. Центром цього руху став Шанхай. Тут застрайкували робітники японських текстильних фабрик, до яких приєдналися інші робітники. Всього у страйках 1919 р. взяло участь понад 90 тис. чол., а в бойкоті іноземних товарів, мітингах і демонстраціях – кілька мільйонів жителів міст. За винятком китайських сіл, вся країна була охоплена масовими протестами. Уряд змушений був прислухатися до голосу народу. Китайська делегація в Парижі відмовилася підписати Версальський мирний договір.
З державної служби були звільнені прояпонські налаштовані чиновники. Уряд звільнив усіх заарештованих учасників акцій протесту.
Після закінчення війни китайський народ заявив про свої потреби і вимоги, що виявились у формі масового руху. Значну роль у розгортанні патріотичних виступів відіграла китайська інтелігенція і студентська молодь. «Рух 4 травня» посилив боротьбу проти застарілих ідеологічних догм, засилля конфуціанства, старої недосконалої системи освіти. Китайські інтелектуали виступали за розповсюдження природничих знань, за зрозумілу для народу літературу і мистецтво, за широке використання досягнень європейської науки.
Знаменитий китайський письменник Лу Сінь, багато журналістів і літераторів почали писати свої твори різними діалектами народної мови, рішуче пориваючи з архаїчною літературною традицією.
«Рух 4 травня» втягнув широкі верстви населення в політичну боротьбу, значно розширив розуміння актуальних проблем внутрішнього життя і зовнішньої політики. Це був етап усвідомлення народом місця і ролі Китаю у світі, його соціальних та політичних проблем.