Спроби відновлення автономії України наприкінці XVII – на початку XIX століть. Роль української інтелігенції в зростанні національної свідомості в Наддніпрянській Україні

4.3. Спроби відновлення автономії України наприкінці XVII – на початку XIX століть. Роль української інтелігенції в зростанні національної свідомості в Наддніпрянській Україні

Знищення української автономії російським царизмом у кінці XVIII ст. викликало протест серед частини українського дворянства. Так, український дворянин В. Капніст пише «Оду на рабство», де висловлює обурення запровадженням кріпацтва в Україні, а в 1787 р. очолює групу аристократів-автономістів, яка розробила проект відновлення козацького війська. Проект було провалено «землячком» – графом О. Безбородьком, котрий займав високі пости в Петербурзі. В 1791 р. Капніст їде з таємною місією до Берліна з метою організувати війну Пруссії проти Росії та приєднання України до Пруссії.
З кінця XVIII століття в Україні поширюються ідеї Французької революції, особливо після походів російської армії в Європу в 1813-1814 роках. В Україні з'являються перші опозиційні царизму таємні організації, що проповідували ідеї вдосконалення суспільства через вдосконалення людини – масонські ложі. У 1817-1819 pp. масонські ложі виникають у Києві, Полтаві, Одесі, Житомирі, Кам'янці-Подільському. Особливістю масонства в Україні був його політичний характер. Найбільш відомі організації – ложа «З'єднаних слов'ян» (Київ, 1818-1822 pp.), до якої входило понад 80 чоловік різних національностей, за фахом там переважали чиновники та інтелігенція; ложа «Понт Евксинський» (Одеса, 1817 p.), що складалася з 70 чоловік.
Виразно українофільський характер мала масонська ложа в Полтаві «Любов до істини», що була заснована І. Котляревським у 1818 році.
«Малоросійське товариство», засноване в 1821 р. предводителем дворянства В. Лукашевичем, проголосило своєю метою боротьбу за незалежність України, ліквідацію кріпацтва. Масонські організації були малочисельними та невідомими широкому колу українців. Царський уряд у 20-х pp. XIX століття швидко розправився з масонством.
Наступним етапом суспільно-політичного руху в Україні стали таємні організації у військах, діяльність яких призвела до повстання декабристів у 1825 році. Після його придушення прогресивні ідеї поширюються серед професорів і студентів Харківського університету, Ніжинського ліцею. У всіх цих організаціях та таємних гуртках інтелігенція – освічені дворяни, офіцери – була основною силою. Сема вона і саме серед неї поширювалися ідеї відновлення автономії України. Саме інтелігенція є носієм національної свідомості і поширює цю свідомість серед решти населення.