Костомаров М. I.

Богдан Хмельницький. Примітки (Бутич І. Частина 4)

Примітки (частина 4)

32. Караїмович Ілляш (р. н. невід. - 1648) – військовий осавул реєстрового війська, прихильник шляхетської Польщі. У квітні 1648 р. Караїмович разом з І. Барабашем очолював реєстрове військо, яке вирушило з Києва на човнах до Кодака, щоб спільно з польсько-шляхетським військом наступати на Запорізьку Січ. У Кам'яному затоні (поблизу теперішньої Дніпрокам'янки) козаки скликали чорну раду, на якій Караїмовича і Барабаша вбили, і приєдналися до повстанського війська під Жовтими Водами.

33. Острянин Яків (Остряниця; р. н. невід. - 1641) – один з керівників селянсько-козацького повстання 1638 р. Вперше згадується в документах як полковник реєстрових козаків під час походу 1633 р. з польсько-шляхетським військом на Чернігово-Сіверщину. Після поразки повстання 1637 р. під керівництвом Павлюка прибув на Запорізьку Січ, де на початку 1638 р. був обраний гетьманом нереєстрового козацтва. Навесні 1638 р. очолив селянсько-козацьке повстання. Зазнавши поразки під Жовнином, відступив на Слобідську Україну, де оселився на Чугуївському городищі (тепер м. Чугуїв).

34. Оссолінський Єжи (1595-1650) – підканцлер коронний (з 1639), канцлер великий коронний (з 1643).

35. Тридцятилітня війна 1618-1648 pp. – перша загальноєвропейська війна між країнами габсбурзького блоку (іспанські та австрійські Габсбурги, підтримані католицькими князями Німеччини, папством і Річчю Посполитою) та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, Данія, Голландія, Росія, деякою мірою Англія, що спиралися на німецьких протестантських князів та антигабсбурзький рух у Чехії, Трансільванії, Італії).

36. Варфоломіївська ніч – вживана в літературі назва масової різні гугенотів (французських протестантів) католиками вночі проти 24 серпня 1572 р. (дня «святого» Варфоломія) в Парижі. Була організована королевою Катериною Медічі та Гізами. У Парижі було вбито понад 3 тис. гугенотів.

37. Конецпольський Олександр (1620-1659) – польський магнат, син С. Конецпольського. З 1641 р. – великий коронний хорунжий, з 1656 р. – сандомирський воєвода. Під час визвольної війни 1648-1654 pp. був одним з трьох (разом з В. Д. Заславським і М. Остророгом) командуючих польськими військами у Пилявецькій битві 1648 р.

38. Кричовський.(Кричевський) Михайло (Станіслав; р. н. невід. – 1649) – сподвижник Б. Хмельницького. З 1643 р. займав посаду переяславського реєстрового полковника. 1647 р. взяв на поруки заарештованого Б. Хмельницького і врятував його від розправи, яку готував коронний підчаший О. Конецпольський. Під час Жовтоводської битви потрапив у полон до татар. Був викуплений Хмельницьким, перейшов у православ'я і став київським полковником. У битві під Львовом був важко поранений, потрапив у полон, де й помер.

39. Іслам-Гірей III (1604-1654) – кримський хан (1644-1654). Проводив агресивну політику щодо України, Росії, Польщі. 1648 р. вступив у військовий союз з Б. Хмельницьким, але в битві з польською шляхтою під Зборовим (1649) і Жванцем (1653) зраджував йому. Після рішення Земського собору 1653 р. про прийняття до складу Росії Б. Хмельницький розірвав союз з Іслам-Гіреєм.

40. Тугай-Бей – перекопський мурза. Навесні 1648 р. за наказом кримського хана Іслам-Гірея III 6 тис. татарської кінноти на чолі з Тугай-беєм брали участь у битвах під Жовтими Водами і Корсунем. Після 1648 р. Тугай-бей не згадується.

41. Калиновський Мартин (р. н. невід. – 1652) – польський військовий діяч, магнат. З 1635 р. – чернігівський воєвода, з 1646 р. – польний гетьман. У Корсунській битві 1648 р. потрапив до полону і був відданий татарам. Заплатив великий викуп, 1650 р. повернувся до Польщі під час Батізької битви.

42. Мова йде про Івана Ганжу – уманського полковника, сподвижника Б. Хмельницького. На початку визвольної війни 1648-1654 pp. він перейшов на бік повстанців й умовив реєстрових козаків біля Кам'яного Затону приєднатися до Б. Хмельницького.

43. Чарнецький Стефан (1599-1665) – польський політичний і військовий діяч. У 1648 р. учасник боротьби проти селянсько-козацького війська на Україні. У битві під Жовтими Водами 1648 р. козаки взяли його в полон. Повернувшись з полону, Чарнецький брав участь у битвах під Зборовом (1649), Берестечком (1651) і Батогом (1652). Навесні 1653 р. козаки, керовані І. Богуном, розбили на Поділлі очолене Чарнецьким військо. У 1665 р. Чарнецький коронний гетьман Польщі.