Якимович Богдан. Український тризуб у глибину віків

У глибину віків

В умовах сталінізму та застійного періоду виросло не одне покоління українців, яке було позбавлене об'єктивного, всебічного, глибокого знання власної історії.
Одним із досліджень, що має на меті ліквідувати прогалину у вивченні минувшини України і є дана книжечка. Єдине видання її побачило світ на кошти «Учительської громади» в 1934 році в Ужгороді. Важко встановити, який був наклад цього видання, та з певністю можна мовити: тільки лічені його примірники дійшли до наших днів.
В останні два роки точаться на шпальтах газет і журналів України гострополемічні, часом непримиренні дискусії про українську національну символіку. Тож одностайної думки щодо значення тризуба наші вчені й історики не мають і понині. Та безперечно одне: пізнаючи правду про свою національну символіку, ми пізнаємо історичну правду про свій народ; національні символи успадковують, а не перетворюють їх у предмет торгу на догоду будь-яким політичним силам.
Безсумнівний інтерес викличе оригінальне трактування тризуба, запропоноване в цій книжечці О. Пастернаком. Одначе його аргументи треба розглядати лише як одну із версій, що розтлумачує походження і значення цього символу. А їх існує близько ста – висловлених різними людьми в різні часи, – і кожна з них до певної міри має право на існування.
Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з першого століття нашої ери. Очевидно, він міг бути символом тогочасного племені чи перстом родової влади.
Впродовж віків у тризубі органічно поєднувались язичеські й християнські символи, він уособлював не лише знак князівської адміністрації, а й почав нести в собі державне, національне, релігійне та ідеологічне навантаження...

БОГДАН ЯКИМОВИЧ