Історія розвитку дидактики: Давід, Духнович, Пирогов і Грінченко
Ян Владислав Давід
Польський педагог і психолог Ян Владислав Давід (1859-1914) на основі аналізу праць Ушинського описав його дидактичну систему, побудовану на психологічному фундаменті, яка функціонує без особливих змін протягом тривалого часу. Вона включала три психічні процеси:
- сприймання в умовах безпосереднього пізнання;
- внутрішню переробку – уявлення, розуміння, узагальнення і висновки, тобто опосередковане пізнання;
- моторну реакцію або дію: рухи, міміку, мову, письмо, вчинки.
Дидактична діяльність наповнилася компонентами, актуальними й досі. Це:
- підготовка апперцепції, а нині – актуалізація досвіду, набутого через спілкування з природою і людьми, а також знань, засвоєних раніше у школі;
- подання конкретного матеріалу:
- демонстрація предмета в цілому й окремих його частин,
- розпізнавання властивостей предмета,
- визначення міри врахування його частин та властивостей;
- зіставлення і множинна асоціація, а нині – систематизація вивченого;
- узагальнення;
- застосування.
Замість кількості, форми та слова як універсального засобу навчання за Гербартом. Ушинський, а пізніше Давід постулюють сприймання, слово, дію, розуміючи під сприйманням «отримання вражень від самих предметів» не так кількісно, як з огляду на їхню якість: рух, розвиток, оптичні та акустичні властивості.
Олександр Духнович
Помітною постаттю в Україні в XIX столітті був О. В. Духнович – український письменник, культурний діяч, педагог. Він створював підручники для народних шкіл, широко проводив культурно-освітню роботу. Написав буквар «Книжица читальная для начинающих», підручник з географії «Краткий землепис для молодих русинів», посібник з історії. Виступав за створення початкової школи в кожному селі, за освіту рідною мовою.
Микола Іванович Пирогов
Микола Іванович Пирогов (1810-1881) – славнозвісний учений-хірург, діяч народної освіти України, педагог – як попечитель Київського навчального округу сприяв організації недільних шкіл, був ініціатором створення університету в Одесі, відіграв важливу роль у розвитку Київського університету, виступав проти обмеження прав на освіту за соціальним станом та національною ознакою, ранньої спеціалізації, захищав загальноосвітню школу як основну ланку системи освіти. Він цілеспрямовано прагнув підпорядкувати вирішення всіх методичних питань головному завданню – формуванню людини, її розумовому й духовному розвиткові.
Борис Грінченко
Автором низки підручників був Борис Грінченко (1863-1910). Незважаючи на заборону, він викладав українською мовою, в 1905-1907 роках видав «Словарь украинского языка» в 4 томах, а також «Українську граматику до науки читання й писання» (1907 p.).