Ягупов В.В.

Закономірності формування учнівських колективів. Загальні закономірності педагогічного процесу

Особистість вихованця формується в учнівському колективі, який має великий вплив на її основні суспільні складові. Тому вихователь під час організації педагогічного процесу повинен особливу увагу звертати на формування і згуртування учнівського колективу, який щодо своїх членів водночас є суб'єктом виховання і безпосередньо впливає на формування життєво важливих рис особистості. Педагог повинен враховувати такі закономірності формування учнівських колективів:

  • відповідність життєдіяльності та внутрішніх взаємин в учнівському колективі соціальній природі суспільства, загальнолюдським і національним цінностям;
  • забезпечення гармонії суспільних і особистих інтересів;
  • систематична орієнтація на послідовне підвищення якості та ефективності учіння;
  • глибоке усвідомлення і внутрішнє сприйняття членами колективу його цілей і основних завдань;
  • залежність згуртованості учнівського колективу від виховання;
  • самовиховання свідомості й почуття колективної і персональної відповідальності за його справи і стан;
  • залежність зрілості колективу від співвідношення соціально-психологічного клімату, традицій, суспільної думки, колективного настрою тощо;
  • систематичне й послідовне підвищення вимогливості учнівського колективу до своїх членів, своєчасне попередження і оперативне подолання міжособистісних конфліктів;
  • формування колективу в процесі загальнокорисної діяльності;
  • послідовне підвищення авторитету керівників учнівського колективу;
  • зрілість педагогічних впливів на колектив та відповідність його цілям і завданням, рівневі згуртованості.

Педагогічному процесові властиві закономірності, які відображають його зв'язки та відношення. Провідна закономірність – єдність виховання (самовиховання), навчання (самоосвіти) і розвитку. Виховуючи, педагог навчає вихованців, так само, як і, навчаючи, виховує їх. Тільки глибоке усвідомлення й розуміння цього важливого аспекту педагогами забезпечує ефективність всього педагогічного процесу. Кожний педагогічний захід, незалежно від його конкретної мети, водночас повинен мати навчальні й виховні цілі, формувати науковий світогляд вихованця, сприяти його розвиткові та морально-психічному загартуванню.

Єдність складових частин педагогічного процесу виникла не випадково і не стихійно, а в боротьбі зі спробами протиставлення виховання та навчання на різних етапах становлення педагогічної науки. Практика свідчить, що провали у вихованні та навчанні бувають там, де вихователі не розуміють вимоги цієї закономірності або взагалі – забувають. Не можна так планувати: сьогодні буду виховувати, а завтра – навчати. Таке ставлення до педагогічного процесу завжди спричинюватиме негативний результат незалежно від методики проведення цього педагогічного заходу і його всебічного забезпечення.

Однією з основних закономірностей є відповідність навчально-виховних впливів вихователів характерові діяльності вихованців, їхнім духовним потребам, пізнавальним і фізичним можливостям, рівню згуртованості учнівського колективу. Ця закономірність спрямована на максимальне використання індивідуально-психічних особливостей вихованців під час організації та проведення різноманітних навчальних і виховних заходів, на послідовний всебічний розвиток їхніх духовних, інтелектуальних і фізичних здібностей і проведення відповідних педагогічних заходів у максимально складних умовах.

Виокремлюють також загальні закономірності педагогічного процесу:

  • закономірність управління (залежність ефективності педагогічного впливу від інтенсивності зворотних зв'язків між вихованцем і вихователем);
  • закономірність стимулювання (залежність педагогічного процесу від дії внутрішніх стимулів і мотивів навчально-пізнавальної діяльності);
  • закономірність єдності чуттєвого, логічного і практики;
  • закономірність єдності зовнішньої (педагогічної) і внутрішньої (пізнавальної) діяльності;
  • закономірність єдності завдання, змісту, організаційних форм, методів і результатів виховання і навчання;
  • закономірність динаміки педагогічного процесу (педагогічний процес як розвиткова взаємодія між вихователями та вихованцями має поступовий, етапний характер; чим вищі проміжні досягнення, тим вагоміші кінцеві результати) тощо.