Кучерявий В.П.

Конкурентна структура біоценозу. Паратрофічна структура біоценозів

5.7.3. Конкурентна структура біоценозів

Концепція конкурентного угруповання була висунута Тарвідом (1952) і зводиться до таких положень:
1. Покривання екологічних ніш популяціями видів, які входять у конкурентне угруповання.
2. Поява кількісної регуляції, яка виникає внаслідок конкуренції між компонентами угруповання.
3. Утворення характерної структури як наслідок процесів регуляції всередині угруповання.

Явища конкуренції між двома або більше популяціями виникає у випадку, коли йдеться про необхідність спільного використання ресурсів середовища: корму, світла, простору.

В рамках конкурентного угруповання виділяємо такі групи видів:
1. Домінанти – види, які займають понад 5% особин, що входять до складу угруповання.
2. Субдомінанти – види, представлені 2-5% особин.
3. Інфлуенти – види, представлені 1-2% особин кожний.
4. Акцесори – поодинокі особини (менше 1%).
Остання група охоплює популяції, які емігрують із сусідніх біоценозів.

5.7.4. Паратрофічна структура біоценозів

Концепція цього типу структури біоценозу полягає у використанні одного джерела корму різними видами. Наприклад, пилок, нектар, падевий мед тощо споживають різні види тваринних організмів. Ці стосунки не можна вважати суто експлуатаційними, їх називають інгібіторними. Вони виступають як лімітуючий фактор у розвитку популяції.