Об'єкти дослідження й основні поняття екології
2.4. Об'єкти дослідження й основні поняття екології
Екологія народилася як природнича наука, адже об'єкти її дослідження – організми, тіла і речовини – матеріальні, а процеси з їх участю підпорядковуються законам фізики, хімії, біології та інших природничих наук. Природні об'єкти (у широкому розумінні – матерія) за розмірами й рівнем складності організації умовно поділяються на 20 рівнів (рис. 3).
Рис. 3. Рівні організації матерії та царина діяльності сучасної екології
Включаючи біоструктури, вони йдуть від субелементарних частинок типу кварків аж до Всесвіту загалом. Ця схема корисна тим, що дає змогу порівняно чітко означити рівні, які охоплюються всіма сучасними природничими науками.
Наприклад, біологія охоплює рівні 4-14, хімія – насамперед рівні 2-4, але її застосування поширюється на інтервал 5-18. Нарешті, найзагальніші закони фізики стосуються всіх рівнів, хоча максимальна активність цієї науки спостерігається на обох кінцях цього ряду (1-4 і 14-20). Згадані нами раніше нанонауки мають позірно вузьку – рівні 3 і 4 – сферу діяльності. Та це аж ніяк не заважає їм втілювати у життя не тільки мрії науковців, а й навіть те, що для них ще невідоме. Нині екологія охоплює насамперед рівні 10-15, але в майбутньому, кооперуючись з іншими науками, може поширити свою увагу як на вищі (16, 17), так і на нижчі рівні (6-9). З наведеного рисунка випливає, що найпростішим об'єктом в екології є окремий цілісний організм. Це може бути і одноклітинна водорость, і величезний тридцятиметровий кит.
Екологія досліджує вплив на окремі організми всіх чинників довкілля, а також зв'язки між живими об'єктами, утворення і поведінку їх дедалі складніших систем аж до рівня всієї біосфери. Суттєвим для подальшого є те, що взаємозв'язки або взаємовпливи є або безпосередньою дією одного об'єкта на інший (наприклад, зливання смердючих вод зі свиноферми у чисту річку), або матеріальною чи інформаційною взаємодією, яка здійснюється через обмін матеріальними посередниками. Як приклад останньої можна навести стерилізацію шкідливих комах іонізуючим промінням чи інтенсивним пучком прискорених електронів, а також модифікацію видів за допомогою керованих штучних мутацій (генна інженерія).
Більшість термінів екології запозичені з інших наук і характеризуються префіксом "еко-" чи прикметником "екологічний". В екології використовується також велика кількість понять природничих наук: фізики (маса, енергія, освітленість, вологість тощо), хімії (елементи, молекули, кислотність води), а також біології, географії, геології та багатьох інших. Пояснення термінів наводитимуться під час першого використання, а в кінці посібника подано ще й словник з додатковими тлумаченнями.
Найчастіше у книзі зустрічатиметься термін "екосистема". Поділяючись на природні та штучні (антропогенні), екосистеми завжди є цілісною системою компонентів (об'єктів) живих (організми) та неживих (середовище, тіла, речовини). Найбільшою екосистемою є біосфера – зона поширення живих організмів на Землі, але бувають екосистеми зовсім малі – лісок, лужок чи навіть невелика баюра. Екологів особливо цікавлять стійкі і довготривалі екосистеми, адже основне своє завдання вони вбачають у забезпеченні стійкості всієї біосфери, максимальної ефективності й безпечності штучних екосистем (ланів, ставків, водосховищ тощо). Та на шляху до досягнення цієї мети ще багато перешкод і труднощів.
◄ Про структуру сучасної екології
Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології"