Про структуру сучасної екології

ІІ. Для допитливих. Про структуру сучасної екології

Використовуючи методи і досягнення майже всіх природничих наук, сучасна екологія вийшла далеко за межі своєї "біологічної" колиски. Відкликаючись на потреби життя, вона вже стала найінтегральнішою з усіх інших наук, об'єднуючи точні, соціальні та гуманітарні науки.
Як показано на рис. 2, об'єднуючим центром екології є глобальна екологія (мегаекологія), яка системно вивчає і прогнозує стан і зміни всієї Землі та її біосфери, рекомендує шляхи гармонізації відносин людства і довкілля. Шість інших блоків, які розташовані навколо центрального і взаємодіють як з ним, так і між собою, мають вужчі завдання, вивчаючи різні об'єкти (що відображено в назвах).
Найтривалішу історію і чималі досягнення має біоекологія, налічуючи щонайменше 10 галузевих розділів як старих (аутоекологія, популяційна екологія, синекологія та ін.), так і порівняно нових (біоекомоніто-ринг, заповідна справа, експериментальна біоекологія, біоіндикація та ін.). Ще більше "екологій"-підрозділів: мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин, людини та інші (фауни і флори моря, прісних вод, замкнених підземель, "оаз життя" в точках виходу мантійних вод і газів у рифтові тріщини дна океанів тощо).
Варті окремої розмови досягнення кожного з цих розділів і підрозділів. Наприклад, експериментальна біоекологія розпочинала з вивчення найпростіших моделей біосфери об'ємом заледве 2-3 літри, а нині у США (штат Аризона) черговий "екіпаж" з кількох "біонавтів" працює у величезній скляній "Біосфері-2". До неї входять тропічний ліс, пустеля, савана, болото і навіть мале солоне море завглибшки 8 м! В ізольованому від довкілля об'ємі цієї чудової моделі майбутніх поселень людей на інших планетах, у замкненому біоциклі взаємодіють 3800 видів земної фауни і флори. Хоча на початковій стадії цей цікавий експеримент зазнав певної критики, його важливість і перспективність безсумнівні, тому він з огляду на отриманий досвід триває.
Чималий набуток має і геоекологія з її основними розділами – екологією ландшафтів, атмосфери, гідросфери, літосфери та підрозділами – екологією рік, озер, боліт, морів, океанів, штучних водойм, грунтів, гірничої справи тощо.
Велике інтегруюче значення має блок екології Землі, серед завдань якого – як поєднання досягнень інших напрямків (наприклад, економіки раціонального природокористування, охорони довкілля), так і дослідження слідів давніх екологічних катастроф, яких не раз зазнавала Земля. Знання про їх наслідки дуже важливі для побудови правильних прогнозів майбутнього.
Дедалі більші реальні досягнення має прогресуюча техноекологія. Кожен її розділ – екологія енергетики, промисловості, транспорту, військової справи, сільського господарства тощо – має кілька підрозділів.
Так, екологія енергетики вивчає екологію атомних, теплових і гідроелектростанцій, а також нових нетрадиційних джерел енергії.
Соціоекологія об'єднує щораз більше здобутків соціальних та гуманітарних наук, використовуючи методи й засоби точних наук. Особливо важливими стали на сучасному етапі психоекологія, екологія міст, екологія народонаселення, природоохоронне законодавство та ін. Відбувається подрібнення великих напрямів на вужчі підрозділи, які глибоко вивчають нагальні проблеми взаємодії суспільства і довкілля.
Важливі завдання вирішуватиме у майбутньому молода космічна екологія, адже в "околицях Землі" рівень забруднення подекуди перевищив усі допустимі межі!
Наприкінці зазначимо, що, на нашу думку, термін "екологія" і префікс "еко-" недоцільно використовувати у випадках, коли явище чи подія не стосуються живих організмів (або стосуються їх дуже опосередковано). Тому ми не схвалюємо, скажімо, словосполучення "екологія електротранспорту", адже, прямуючи цим шляхом, легко дійти до "екології кухонного начиння"...