Корсак К.В., Плахотнік О.В.

Про потреби людини. Види потреб (частина 1)

5.2. Про потреби людини

Незалежно від мови, якою користується людина, і від отриманого нею виховання її основні фізіологічні потреби визначатимуться табл. 5.
Втім, людина аж ніяк не зводиться до автомата для споживання білків, вуглеводів, жирів з вітамінами та невеликою кількістю мікроелементів, її потреби незрівнянно ширші і саме їх нефізіологічна частина дуже залежить від виховання і стадії розвитку всього суспільства.

У найзагальнішому варіанті систематизації всю сукупність потреб сучасної людини поділяють на шість основних груп:
фізіологічні;
етнічні;
економічні;
психологічні;
трудові;
соціальні.

Для їх задоволення необхідно поєднати як матеріальні (знаряддя праці, будівлі тощо), так і інформаційні (взаємовідносини, законодавство тощо) аспекти.
Викладене можна відобразити схематично (рис. 17).

Рис. 17. Структура і рівні потреб сучасної людини: 1 – інформаційні потреби; 2 – естетичні потреби.

Термін "психологічні потреби" означає сукупність умов, що забезпечують душевний комфорт і рівновагу людини. Сюди входять і можливість контактів з іншими особами, і наявність куточка для ізоляції та відпочинку від цих контактів. Важливі також атмосфера спілкування, рівновага між негативними і позитивними враженнями та багато іншого. Знання бодай основ етології як самою людиною, так і її близьким оточенням є, на наш погляд, важливою передумовою для свідомого створення сприятливої атмосфери взаємовідносин, уникнення стресів.
До групи психологічних потреб можна зарахувати потребу в дружбі, коханні та в задоволенні інших подібних емоцій. Втім, тут, як і в багатьох інших випадках, окремі потреби (наприклад, потреба мати й виховувати потомство) охоплюють кілька груп.
Етнічні потреби, як свідчить їх назва, охоплюють необхідність належності людини до певного етносу, усвідомлення нею як своєї індивідуальності й неповторності, так і того, що вона є важливою частиною чогось тривалого, міцного, "свого" від дідів-прадідів. Відрив людини від цієї опори еквівалентний позбавленню її коріння, пошкодженню стержня її духовного життя. Він призводить до великих труднощів і численних помилок у вихованні нащадків.
Нормальна людина має потребу у праці не лише з огляду на забезпечення через неї матеріальної частини особистих потреб чи обслуговування своїх близьких. Часто не менш важливим є її самоутвердження за допомогою праці, задоволення частини духовних і психічних потреб. Етноси чи суспільства-лідери вважають основним "гріхом " сучасних людей небажання чи невміння працювати плідно і безперервно! Відомими носіями таких поглядів є протестанти.
Група економічних потреб охоплює насамперед забезпечення можливості як самої праці і її зміни, так і відповідної винагороди за результати. Самі економічні умови повинні бути такими, щоб людина могла чесною працею забезпечити собі бажаний рівень життя. На жаль, у період змін економічного устрою суспільства (Україна, 1991-2001 pp.) більшість населення не може задовольнити належним чином цю групу потреб, що, у свою чергу, обмежує можливості особи щодо більшості інших потреб.
Нині дещо поліпшуються умови для задоволення частини соціальних потреб, бо розширилася частина прав і громадянських свобод (слова, совісті, пересування, місця проживання тощо). Проте для більшості населення ускладнився доступ до сучасних культурних здобутків, місць відпочинку, знизився рівень особистої безпеки тощо.