Про біологічний вплив малих доз (частина 3)
В оцінюванні характеру впливу малих доз на людину фахівці поділяються на дві групи. Перша обстоює ту думку, що природний фон шкідливий для людини, а його посилення вдвічі внаслідок радіонуклідних викидів з АЕС та інших установок збільшить цю шкоду як мінімум вдвічі (можливо, у 3-4 рази). Аргументація цієї групи спирається не на прямі вимірювання чи експериментальні підтвердження такого посилення негативного впливу радіації на населення, а на логіку й сучасне уявлення про стадії біологічної дії іонізуючого проміння на живу речовину.
Отже, перша група категорично відкидає будь-яке порушення природного радіаційного поля, виступає проти як концентрованих, так і дифузних викидів навіть малих кількостей створених людьми радіонуклідів. На практиці це означає закриття ядерних електростанцій, майже повне припинення використання ізотопів і всіх ядерних технологій.
Друга група менш однорідна і додатково може бути поділена на "оптимістів" та "поміркованих". Спільним для них є допущення можливості збереження ядерної енергетики й технологій за певних умов, а також припустимість модифікації природного радіаційного фону. Зазначені підгрупи розходяться насамперед у визначенні знака дії малих доз та рівня допустимості збільшення радіаційного фону середовища проживання людей.
"Оптимісти" вважають, що природна радіація – благо для біосфери загалом, а отже й для людства. Хоч їх аргументація досить широка, ми обмежимося найсуттєвішим:
• медики не виявили ознак погіршення здоров'я аборигенного населення зон з 3-4-, навіть 8-кратним перевищенням середнього значення природного радіаційного фону. Відтак, такі умови не можна вважати несприятливими для людини;
• наявність у живих істот репараційних структур, спеціалізованих на усуненні радіаційних пошкоджень, "потребує", щоб вони, образно кажучи, "мали роботу" (система, яка "не працює", ліквідовується і знищується самим організмом!). Відомо, що нормальна і збалансована робота всіх систем нашого тіла є обов'язковою умовою міцного здоров'я. Відключення, ослаблення чи повна ліквідація репараційних структур небезпечна сама по собі. Вона нерозумна й у віддаленій перспективі, бо існує, хай і дуже мала, ймовірність несподіваного посилення потоку космічних променів. Погодьтеся, що на такий екстремальний випадок краще мати якнайпотужніші структури усунення радіаційних пошкоджень;
• еволюція біосфери від "простого до складного" відбувалася через генні мутації, а останні, як відомо, викликаються багатьма чинниками. Серед них чи не найбільше значення належить дії проміння природних радіонуклідів. Кожний вид має певну кількість особин з генними відхиленнями, у решти гени мають "помилки" меншого значення. Ця природна різноманітність особин багато важить для виживання виду, коли швидко й істотно змінюються умови довкілля. Генетики вважають, що кожний вид платить своєрідний "податок" у вигляді невеликої кількості дефектних організмів, поява яких частково спричинена дією радіонуклідів, за потрібну різноманітність, готовність до змін, до боротьби за виживання.
Отже, "оптимісти " переконані, що немає ризику значної шкоди здоров'ю людства в близькому чи далекому майбутньому від підвищення природного радіаційного фону в кілька разів. Проте, і це важливо, таке збільшення не повинно порушувати його рівномірності, призводити до появи нових видів променів, локального великого підвищення фону, концентрації радіонуклідів в окремих видах найпростіших, рослинах чи тваринах.
Підгрупа "поміркованих" не наголошує на "обов'язковості і корисності" природного радіаційного фону і спирається насамперед на відсутність помітної шкідливості його дії на людей, залучаючи дані про застосування лікарями контрольованої кількості радіонуклідів (типу радонових вод тощо) у санаторіях і лікарнях.
Вони, як і "оптимісти", вважають можливим техногенне підвищення радіаційного фону на поверхні Землі, але невелике, приблизно до рівня 0,5 бер на рік (за умови збереження однорідності та інших згаданих вище характеристик).
На думку "поміркованих", доза 35 бер за все життя людини не призводить до якихось помітних шкідливих наслідків. Якщо саме такою ціною можна буде розв'язати всі енергетичні проблеми цивілізації, уникнути "парникового ефекту", врятуватися від голоду і колапсу, то суворо контрольована ядерна енергетика з гарантією від катастроф "чорнобильського типу " тимчасово допустима.
Сподіваємося, викладена інформація допоможе нашим читачам виробити аргументовану власну позицію стосовно як ядерної енергетики, так і всіх ядерних технологій. Деякі "технічні" дані ми сподіваємося додати під час викладу причин і наслідків Чорнобильської катастрофи.
◄ Про біологічний вплив малих доз (частина 2)
Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології"