Плутоній – надсекретний елемент

XIII. Для допитливих. Плутоній – надсекретний елемент

Цей елемент такий рідкісний у природі (входить у майже непомітних кількостях до складу руд урану), що раніше його зараховували до штучних. І досі він лишається чи не найсекретнішим, бо з середини 40-х років XX ст. застосовується як основна ядерна вибухівка.
Це сріблястий і важкий (важчий від золота) метал з невисокою температурою плавлення (всього 640°С). Дуже токсичний у всіх варіантах і сполуках. Більшість його ізотопів випромінюють альфа-частинки високої енергії, що робить його одним з найнебезпечніших радіонуклідів. Ушкодження клітин концентроване і порівняно часто закінчується раком. Під час вивчення і створення виробництва плутонію (а він обов'язково утворюється з урану під час роботи всіх ядерних реакторів) у різних "ядерних" країнах не раз траплялися нещастя, гинули люди від миттєвого опромінення чи раку.
Критична (достатня для початку ланцюгової реакції і вибуху) маса плутонію порівняно мала й легко утворюється в разі порушення технологій роботи з його розчинами в кислотах.
Небезпека утворення критичної маси плутонію в залишках четвертого реактора ЧАЕС турбувала навесні 1986 р. багатьох фахівців. Можливо, що плутонієвого вибуху не трапилося тому, що горіння графіту створило таке пекло, що більша частина плутонію перетворилася на пару. В холодному повітрі атоми плутонію конденсувалися, приєднуючись до будь-якого твердого субстрату (сажі, пилу тощо). Саме плутонієве забруднення грунту вважається найнебезпечнішим з усіх видів радіонуклідного забруднення після Чорнобильської катастрофи, а радіус зони відселення був обраний за попередніми даними про відстань поширення плутонію від залишків реактора.
Майже весь плутоній у нашому тілі концентрується у скелеті й печінці. Не додають оптимізму дані про дію інертного пилу з домішкою плутонію на легені. У вартих довіри джерелах зазначається, що активність 35 000 Бк пилового осаду на поверхні легенів підвищує імовірність виникнення раку до 5% (тобто одна особа з кожних 20 обов'язково захворіє на рак легенів). Нескладні підрахунки показують, що для створення 35 000 Бк необхідно мати в легенях приблизно 250 крупинок чистого плутонію з радіусом 1 мкм кожна. їх спільна маса становить всього 0,02 мг.
З реактора, за різними даними, могло випаруватися до 200 кг плутонію, розпорошившись довкола. Нині найбільша ймовірність його проникнення в людину пов'язана з вдиханням пилу з цим радіонуклідом. Саме тому фахівці рекомендують на землях нашого Полісся обробляти лише мокрий грунт, щоб не утворювати пил, який може розносити плутоній щораз далі від ЧАЕС. Хоч, як зазначалося, серйозну небезпеку створюють лише сотні плутонієвих порошинок, та краще мати чисті легені без жодної такої небезпечної частинки.