Напрями радіоекологічного моніторингу. Моніторинг водних екосистем і радіаційно-ядерний моніторинг

Моніторинг водних екосистем. Необхідність організації моніторингу водних екосистем на Україні викликана тим, що у результаті катастрофи на ЧАЕС більша частина радіоактивних опадів випала на водозбори Дніпра, Прип'яті і Десни, які є основними допливами водойм дніпровського каскаду.

Відповідно до програми радіоекологічних досліджень водних екосистем басейну Дніпра, науково-дослідні установи здійснювали моніторинг на всьому каскаді дніпровських водоймищ (див. рис. 22), у Чорному морі, на всіх головних річках України: Десні, Прип'яті, Тетереві, Південному Бузі, Дністрі, Ужі та інших, у місцях міських водозаборів (Радиогеоэкология…, 1997, 1998).

Рис. 22. Динаміка вмісту ¹³⁷Cs за довжиною дніпровського каскаду водосховищ (Чорнобильська..., 1997):

І – Київське, ІІ – Канівське, ІІІ – Кременчуцьке, IV – Дніпродзержинське, V – Запорізьке, VI – Каховське; 1-5 – розподіл активності ¹³⁷Cs водного розчину (1), завислих частинок (2), водних ценозів (3), мулів (4) і донних відкладів (5)

У результаті досліджень зібрані дані щодо радіоактивного забруднення водозборів, донних мулів, поверхневих та ґрунтових вод, особливості і інтенсивності можливих повеней і паводків. Паралельно проведені експериментальні роботи з метою вивчення процесу горизонтальної і вертикальної міграції радіонуклідів, щільності твердого стоку тощо, підготовлений прогноз радіоактивного забруднення вод басейну Дніпра у період весняних повеней 1987-1990 рр.

На основі створеної мережі моніторингу водних екосистем були здобуті дані, які дали можливість оцінити динаміку зміни радіоактивності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у каскаді дніпровських водоймищ за весь період після аварії на ЧАЕС, ступінь і площу радіоактивного забруднення вод і донних відкладів водних об'єктів, розподілу активності ¹³⁷Cs між водним розчином та суспензією, розподілу активності ⁹⁰Sr у воді водойм 30-кілометрової зони ЧАЕС, середню щільність забруднення дна водостоків і загального змісту ¹³⁷Cs у донних відкладах каскаду дніпровських водоймищ.

На основі здобутих даних радіоекологічного моніторингу водних екосистем показано, що формування радіаційної обстановки в центральній частині України значною мірою зумовлюється процесами виносу радіоактивних речовин з водозбірних площ у водну мережу Дніпра і каскад його водоймищ.

Радіаційно-ядерний моніторинг призначений для контролю за техніко-експлуатаційним станом об'єктів «Укриття» і «Вектор» та інших споруд, що захищають природне середовище від джерел радіоактивності, розміщених у реакторних блоках діючих атомних станцій. Ці споруди обладнані системами діагностики за ступенем ядерної безпеки. З позицій радіоекологічного моніторингу такий контроль має важливе значення для оцінки імовірності виходу радіонуклідів з реакторного палива у довкілля.

Сучасна мережа радіаційно-ядерного моніторингу охоплює усі найнебезпечніші у радіаційному відношенні об'єкти України. Головним її завданням є контроль за технічним станом ядерно- і радіаційнонебезпечних об'єктів й реалізація заходів щодо зниження ризику, а також оцінка та прогноз радіаційної ситуації в екосистемах довкола цих об'єктів.