Основні терміни в радіоекології. Аварійне опромінення - внутрішнє опромінення

Додаток А
Основні терміни в радіоекології (Екологія..., 2001; Козлов, 1991; Норми..., 1998; Константинов, Журбенко, 2003 з доповненнями)

Аварійне опромінення – непередбачене підвищення дози опромінення персоналу або населення унаслідок радіаційної аварії.

Аварія радіаційна – незапланована подія на об'єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією, яка виникає у випадку виконання двох необхідних і достатніх умов: втрати контролю над ядерною ланцюговою реакцією, реального (або потенційного) опромінення людей, зумовленого втратою контролю за джерелом іонізуючого випромінювання.

Активність радіаційна (радіоактивність) – величина, яка визначається відношенням кількості спонтанних перетворень ядер радіонуклідів dN за певний інтервал часу dt. Одиниця вимірювання – бекерель (Бк).

A = dN/dt. (6)

Альфа-випромінювання (α-випромінювання) – корпускулярне іонізуюче випромінювання, яке складається з альфа-часток (ядер гелію – двох протонів і двох нейтронів), що випромінюються під час радіоактивного розпаду чи при ядерних ланцюгових реакціях і перетвореннях. Воно виникає в трьох природних радіоактивних рядах. Альфа-частинки енергоємні (1-10 МеВ), але через роздрібність мають незначну проникну здатність і абсорбуються навіть аркушем паперу.

Атомна електрична станція (АЕС) – об'єкт з радіаційно-ядерною технологією, призначений для виробництва електричної енергії. Відомі різні види АЕС: атомна станція – підприємство, що використовує ядерні реактори для виробництва електричної енергії; атомна станція теплопостачання – ядерний об'єкт, створений для постачання гарячої води; атомна теплоелектроцентраль – атомна станція, призначена для виробництва як теплової, так і електричної енергії.

Біологічний ланцюг – природні шляхи міграції радіоактивних речовин у екосистемах, що призводять до надходження їх із довкілля в живі організми.

Бета-випромінювання (β-випромінювання) – корпускулярне електронне або позитронне іонізуюче випромінювання з без перервним енергетичним спектром, що виникає під час перетворення ядер чи нестабільних часток атомів радіонуклідів (наприклад, нейтронів) Це також енергоємне випромінювання частинок (0,001-1,0 МеВ). Під час бета-розпаду атомів вивільняються позитивні (випромінювання β⁺) або негативні (випромінювання β) електрони. Протони ядра в ході радіоактивних перетворень розпадаються на нейтрон (n), позитрон ( β ⁺ ) та нейтрино (ν), наприклад:

Нейтрони ядра можуть розпадатися на протони, електрони (β) та антинейтрино (?):

Частинки ядра нейтрино та антинейтрино електрично не заряджені і біологічно не активні.

Використання ядерної енергії – це сукупність видів практичної діяльності, пов'язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами.

Внутрішнє опромінення – опромінювання тіла людини або окремих її органів і тканин від джерел іонізуючого випромінювання, що містяться в середині організму цієї людини.

Втручання – вид людської діяльності, спрямований на зниження чи запобігання некерованого і непередбаченого опромінення у випадку виникнення радіаційної аварії або хронічного впливу техногенно-підсилених джерел природного походження. Це система робіт, які спрямовані на зменшення існуючого рівня опромінення.