Мілітаризм і політика держав напередодні Першої світової війни

§1. Причини і характер Першої світової війни

Мілітаризм і політика

Економічна і військово-технічна підготовка до війни супроводжувалася посиленим ідеологічним тиском на населення. Для цього використовувалися церква, школа, преса, література, мистецтво. Найбільш відкрито пропаганда мілітаризму проводилася в Німеччині.
Агресивні амбіції німецького імперіалізму знайшли відображення в ідеях пангерманізму, які набули значного поширення наприкінці XIX ст. Пангерманісти вимагали завоювання англійських, французьких, бельгійських та португальських колоній, залізорудних районів Франції, всієї Бельгії, Голландії, відторгнення від Російської імперії Прибалтики, Польщі, України і Кавказу.
Ці ідеї і настрої поширювалися не тільки в Німеччині, айв Австро-Угорщині та Італії. В 1879-1882 pp. згадані держави об'єдналися у Троїстий союз – воєнно-політичний блок для підготовки війни за переділ світу. На противагу Троїстому союзу в 1904-1907 pp. Англія, Франція та Росія створили блок Антанта. Таким чином, провідні європейські держави поділилися на два ворожі угруповання.
У країнах Антанти агітація за війну не була такою відвертою, як у Німеччині. В Англії в основу мілітаристської пропаганди було покладено ідею колоніальної експансії.
У Франції широко розповсюджувалася мілітаристська література. Шовіністична пропаганда велася під гаслом реваншу за поразку у війні 1870-1871 pp. Найбільшого розмаху вона набула після обрання президентом Франції Р. Пуанкаре, котрий надавав великого значення ідеологічній підготовці до війни.
Політичні партії і правлячі кола Росії закликали розпочати війну задля «захисту братів-слов'ян» та об'єднання всіх слов'янських народів під зверхністю Російської імперії. У пресі розгорнулася пропаганда великодержавного панславізму.
Таким чином, правлячі еліти всіх великих європейських держав використовували в своїх інтересах національні почуття і традиції народів для заохочування гонки озброєнь і підготовки до війни.