Воєнні дії 1914 року. План Шліффена та його зрив. Перша світова війна

§2. Початок Першої світової війни

Воєнні дії 1914 року. План Шліффена та його зрив

Кожна з держав, що вступили у війну, мала свій заздалегідь розроблений план воєнних дій, розрахований, звичайно, на перемогу. Німеччина діяла за «планом Шліффена». Вона сподівалась через Люксембург та Бельгію вийти на кордон Франції і змусити її капітулювати ще до того, як Росія зосередить свої війська для контрудару. Потім передбачалося за короткий час розбити й Росію.
Сильне угруповання німецьких військ блокувало бельгійську армію і вторглося у Францію. Французи та англійський корпус, що висадився на північному узбережжі Франції, під натиском переважаючих сил змушені були відійти. Ворог рушив на Париж. Німецький імператор Вільгельм II, закликаючи до нещадності, обіцяв восени здобути перемогу. Франції загрожувала смертельна небезпека. Уряд тимчасово покинув столицю.
Мобілізація в Росії відбувалася повільно. Розгортання, спорядження й зосередження військ ще не було завершено, коли уряд Франції звернувся до Росії з проханням про невідкладну допомогу. Прагнучи допомогти союзнику і усвідомлюючи, що у разі капітуляції Франції Росія буде приречена на поразку, російське командування кинуло в наступ свої збройні сили.
Дві армії вступили на територію Східної Пруссії й зайняли її частину, викликавши паніку серед місцевого населення. Тоді німецьке командування поспіхом перекинуло з Франції на захист Східної Пруссії два стрілецьких корпуси й кавалерійську дивізію.
Через неузгодженість дій одна російська армія зазнала поразки біля Мазурських озер, іншу німцям вдалося витіснити, а потім вторгнутися у межі Російської імперії.
Південніше кілька російських армій продовжували наступ. Прорвавши оборону австро-угорських військ, відкинувши їх і блокувавши фортецю Перемишль, російські війська захопили частину Польщі й Галичину. Спроба німецьких військ допомогти союзникам здобути Варшаву зазнала краху. Більше того, російські війська перейшли в рішучий наступ, створивши загрозу важливим для Німеччини промисловим районам – Сілезії та Познані, а відтак знову увійшли до Східної Пруссії. Тільки гостра нестача боєприпасів та продовольства гальмувала їхній наступ. Така непідготовленість коштувала Росії величезних жертв, які, проте, врятували Францію від можливого розгрому.
Перекинувши значну частину військ на Схід, німці не спромоглися завоювати французьку столицю. Вони змушені були скоротити фронт свого наступу й вийшли до річки Марна, на північний схід від Парижа, де наштовхнулися на великі англо-французькі сили. У вересні 1914 р. відбулася битва на Марні, в якій брали участь з обох сторін понад 1,5 млн. чоловік. Війська Антанти перейшли у наступ 9 вересня, відтіснивши противника до річки Ен.