Ухвали Паризької мирної конференції з польського питання. Польсько-радянська війна 1920 року
§20. Польща у міжвоєнний період
Ухвали Паризької мирної конференції з польського питання
Уряд ЗУНР сподівався на визнання новоствореної української держави членами Антанти. Та належної міжнародної підтримки українська делегація на Паризькій конференції не отримала. Лише Англія, зацікавлена у галицькій нафті, підтримувала українців, доки не зазнав поразки на виборах уряд Ллойд-Джорджа. Французькі представники у Лізі Націй підтримали вимогу Польщі про приєднання до її володінь Східної Галичини.
25 червня 1919 р. Рада послів Антанти визнала за Польщею право на окупацію Східної Галичини. Щоправда, польській адміністрації надавалося право управляти українськими землями тимчасово, рекомендувалося поважати права місцевого населення, надавши йому автономію.
У 1923 р. польський уряд запевнив західні держави, що він створить автономію у Східній Галичині, відновить право користування українською мовою в адміністративних органах, відкриє для українців університет, гарантуватиме права культурного й духовного розвитку. Тоді Рада послів визнала суверенітет Польщі над Східною Галичиною. Таким чином українські землі були віддані у безпосереднє володіння Речі Посполитої.
Проте українці Галичини відмовилися визнати владу польської держави. Вони бойкотували перепис 1921 р. й вибори до сейму 1922 р.
Польсько-радянська війна 1920 року
Версальська мирна конференція чітко визначила західні кордони Польщі. До її складу були включені Познань, невелика частина Помор'я, Данцигський коридор і частина Тешинської Сілезії. Щодо її східних кордонів, то це питання залишалося відкритим. З метою захисту від більшовицької Росії почалося зміцнення польської армії.
Сполучені Штати Америки відправили до Польщі 20 тис. кулеметів, понад 200 танків і 300 літаків, боєприпаси, обмундирування. За короткий час у Польщі була сформована майже 600-тисячна армія.
25 квітня 1920 р. польська армія спільно з військами ЗУНР розгорнула бойові дії проти більшовиків. 26 квітня поляки зайняли Житомир і Коростень, 27 квітня – Козятин, а 6 травня ввійшли до Києва. Однак їх подальший наступ було зупинено. Більшовики відкрили Південно-Західний фронт, для зміцнення якого з Північного Кавказу було перекинуто 1-шу Кінну армію. 12 червня 1920 р. радянські війська зайняли Київ, а 14 липня – Вільнюс. Армія Ю. Пілсудського була відкинута до Варшави.
12 жовтня 1920 р. в Ризі Польща підписала перемир'я з радянською Росією, а 18 березня 1921 р. між ними було підписано мирний договір, за умовами якого за Польщею залишалися Західна Україна і Західна Білорусія.
◄ Відновлення незалежності Польщі після Першої світової війни. Польсько-українська війна
Зміст підручника "Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія 10 клас. Новітні часи: 1914-1945"
Державний переворот 1926 року в Польщі і встановлення режиму санації. Економічна депресія ►