Червневий переворот 1923 року в Болгарії. Повстання 1923 року
§24. Болгарія у міжвоєнний період
Червневий переворот 1923 року
Противники політики Стамболійського були об'єднані у Військову лігу «Конституційний блок» і такі організації, як «Народна змова», «Кубрат», «Родна защита». їм допомагали збройні загони македонських націоналістів. Цар Борис III таємно підтримував такий перебіг подій. Вночі з 8 на 9 червня 1923 р. у Софії було здійснено військовий переворот. Міністрів і депутатів Землеробського народного союзу змовники заарештували, а О. Самболійського вбили.
Внаслідок перевороту до влади прийшов уряд на чолі з лідером «Народної змови» Олександром Цанковим. Провідні посади в ньому отримали військові. Офіцери посіли важливі місця в апараті державного управління. Політичні партії відігравали другорядну роль. Нові керівники прагнули докорінно реорганізувати політичну систему держави шляхом ліквідації усіх політичних партій і об'єднання їх у «Демократичну змову».
Уряд, щоб знищити опозицію, провів арешти. Понад 3,5 тис. активістів і прихильників Землеробського союзу розстріляли. Були заарештовані члени лівих партій і організацій, закриті опозиційні друковані органи.
Повстання 1923 року
У вересні 1923 р. болгарські комуністи підняли повстання. Щоправда, багато членів ЦК БКП виступили проти й бойкотували його. У ніч з 22 на 23 вересня (термін, визначений Військово-революційним комітетом) повстання спалахнуло у Фердінанді, Оряхові, Бяла Слатині, Кнежі, Берковицях, Видині. Особливого розмаху воно набуло у Північно-Західній Болгарії, де ним керували Т. Димитров і В. Коларов. Але значна частина болгарських робітників не підтримала виступ. Члени софійського ревкому, які не схвалювали повстання, розіслали директиву із закликом відкласти виступ.
О. Цанков порівняно легко розгромив повсталих. 30 вересня виступи проти уряду припинились. Понад 20 тис. чол. було вбито, десятки тисяч ув'язнено в тюрмах.
Наприкінці 1923 р. у Болгарії відбулися вибори до Народних зборів, на яких перемогли сили, об'єднані у «демократичну змову».
Активізувались авантюристичні елементи, які 14 квітня 1925 р. здійснили замах на царя Бориса, а 16 квітня влаштували вибух у Софійському соборі, де перебували члени уряду. Цей терористичний акт призвів до нових масових арештів і репресій проти опозиції.
На початку 1926 р. цар Борис відправив у відставку уряд Цанкова. На чолі нового кабінету став А. Ляпчев. Його уряд оголосив про повернення до конституційного порядку і парламентських методів управління.
Економічна криза викликала у Болгарії масове безробіття, призвела до зубожіння населення. Вона вплинула на співвідношення політичних сил. У 1931 р. Демократична і Робітнича партії спільно із БЗНС створили Народний блок, який домігся перемоги на виборах до Народних зборів. Уряд Народного блоку очолив Малинов. Однак строкатий партійний склад уряду зумовив його нестійкість і непослідовність. Між партіями Народного блоку наростали суперечності й чвари. Зовнішня політика характеризувалась все тіснішими зв'язками з Італією. Передвиборних обіцянок Народний блок не виконав.
◄ Болгарія у міжвоєнний період. Уряд О. Стамболійського
Зміст підручника "Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія 10 клас. Новітні часи: 1914-1945"
Переворот 1934 року і встановлення військової диктатури в Болгарії ►