Література першої половини ХХ століття
§39. Література
У першій половині XX ст. в США спостерігався бурхливий літературний розквіт. Відомим американським романістом був Теодор Драйзер, автор романів «Дженні Герхардт», «Сестра Керрі» та «Американська трагедія».
У 1925 р. вийшов у світ роман Френсіса Скотта Фіцджеральда «Великий Гетсбі», який відразу ж знайшов прихильність у читачів.
Видатне місце у світовій літературі XX ст. посідає Ернест Хемінгуей, автор загальновідомих антивоєнних творів «Прощавай, зброє!», «По кому подзвін», збірки новел «Сніги Кіліманджаро». У США творили в цей період Вільям Фолкнер (романи «Святилище», «Світло в серпні» та інші), Ерскін Колдуелл, відомий такими художніми творами як збірка новел «Американська земля», романами «Лампа горить цілу ніч», «Біля свого порога» та іншими. Поет Роберт Фрост представлений збірками поезій «На північ від Бостона», «Нью-Гемпшір», «Струмок, що тече на захід», а Едгар Лі Мастере збіркою «Антології Спун-Рівер». Одним із найвідоміших письменників США став Річард Райт, автор книги оповідань «Діти дядька Тома». У 1930 р. Нобелівська премія з літератури була присуджена видатному американському романісту Сінклеру Льюїсу за романи «Головна вулиця», «У нас це неможливо» та інші.
У 1936 р. фалангістами генерала Франку був розстріляний відомий іспанський поет і драматург Федеріко Гарсіа Лорка. Його збірки поезій «Поема про канте хондо», «Пісні», «Циганське романсеро» читала вся Іспанія.
Поет, драматург, лауреат Нобелівської премії, італійський письменник Луїджі Піранделло увійшов у світову літературу завдячуючи своїм драмам «Шестеро персонажів у пошуках автора», «Генріх IV», «Сьогодні ми імпровізуємо» та інші.
Австрійська література міжвоєнного періоду відома творчістю письменників Стефана Цвейга (новели «Гувернантка», «Двадцять чотири години з життя жінки», «Амок», романи «Марія Стюарт» та «Магеллан») та Густава Мейрінка (романи «Голем», «Білий домініканець», «Ангел Західного вікна»).
Світ містики, фантазії, літературного модернізму перед читачем поставав у творах відомого німецького письменника, котрий жив у Чехії, Франца Кафки. У 1915 p. він став лауреатом премії Фонтане. Найвідомішими є його три незакінчених романи: «Америка», «Процес», «Замок» та численні притчі й новели, серед яких блискучий твір-притча «Прогулянка в гори».
Скандинавська література збагатила у міжвоєнні роки світове письменство широковідомим іменем датського письменника Мартіна Андерсена-Нексе, автора роману «Пелле-завойовник», що вийшов у світ в 1921 р. Видатним письменником Швеції був лауреат Нобелівської премії Пер Лагерквіст. Уже в збірці «Залізо і люди», якою дебютував автор, читач побачив непересічний талант молодого письменника. Одвічні питання боротьби добра і зла відображені в його філософській повісті «Вічна посмішка». Широковідомими творами Лагерквіста стали повість «Кат», оповідання «Військовий похід дітей», роман «Карлик». Морально-етичні проблеми завжди знаходяться в центрі усіх творів цього письменника. Видатний норвезький поет Нурдаль Гріг загинув, захищаючи свою батьківщину від фашизму. Його вірш «Кращі» відомий кожному норвежцю, а кантата «Норвегія» стала гімном поета рідній землі. З палаючого літака Н. Гріг послав останню радіограму: «Після війни неухильно, щоденно боріться за мир, тому що в дні, коли ви не боретесь за мир, ви допомагаєте війні». Збили його у небі над Берліном у 1943 р.
Болгарський поет Нікола Вапцаров був лівим за політичними поглядами і виступав проти монархічного режиму. У 1940 р. вийшла його єдина за життя збірка віршів «Пісні мотора». За участь в русі Опору поет був розстріляний 23 липня 1942 р. у Софії.
Польські поети і письменники у своїх творах відобразили протиріччя суспільного розвитку батьківщини. Література Польщі у міжвоєнний період представлена творами С Жеромського, Ю. Тувима, В. Реймонта, В. Домбровського, Я. Івашкевича. Юліан Тувим був одним із засновників літературної групи «Ска-мандр». Відомими творами поета є збірки віршів «Підстерігаю богів», «Четвертий том віршів». Писав Тувим і для дітей. Уже після війни вийшла його знаменита поема «Квіти Польщі». У 1924 р. за роман «Мужики», який був опублікований у 1901 р., Реймонт був удостоєний Нобелівської премії з літератури.
Чеський письменник Карел Чапек був представником філософсько-гротескної лінії в літературі XX ст. В його творах знайшла відображення концепція етичного релятивізму (тобто – відносності). Найвідомішими є його романи «Фабрика Абсолюту», «Кракатит», «Засіб Макрополуса», роман-притча «Війна з саламандрами» та інші. Відомими письменниками стали й Ярослав Гашек з його «Бравим солдатом Швейком» та Юліус Фучік, що написав у тюрмі «Репортаж із зашморгом на шиї». Загинув він від рук гестапо в 1943 р.
Чимало поетів і письменників жило й працювало в новоствореній після першої світової війни Югославії. Це А. Шимич, Б. Нушич, Д. Максимович, М. Крлежа, ї. Андрич та інші. Світову славу Іво Андричу принесли його романи «Травницька хроніка» та «Міст на Дріні», він став відомим і як новеліст. За видатні заслуги в літературі І. Андрич у 1961 р. нагороджений Нобелівською премією.
◄ Література міжвоєнного періоду
Зміст підручника "Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія 10 клас. Новітні часи: 1914-1945"