Вододіл, водойма, водосховище, водоочищення, водотік, грунтові води, стічні води...

В

ВОДИ ҐРУНТОВІ – води підземні верхнього водоносного горизонту, що залягають над першим водоупорним шаром гірських порід. В. ґ. – одне з джерел водопостачання. Утворюються гол. чин. за рахунок просочування вологи опадів атмосферних, надходження вод річок, озер, ставків, каналів, штучних водосховищ.
ВОДИ ПІДЗЕМНІ – води, що містяться у верхній частині земної кори в рідкому, твердому й газоподібному стані. Заповнюють пори й проміжки уламкових порід (пісків, галечників), тріщини в скельних породах (гранітах, пісковиках), карстові порожнини в розчинних породах (вапняках, доломітах, гіпсах). Є напірні й безнапірні В. п. За мінералізацією В. п. поділяються на прісні, мінералізовані й розсоли. В. п. – джерело водопостачання; в посушливих районах використовуються для зрошення; мають лікувальні властивості. За характером використання поділяються на питні, техн., пром., мінер, і термальні. В. п. – важливий фактор екологічний: спричиняють заболочування й підтоплення територій, зсуви, осідання ґрунтів під інженерними спорудами, ускладнюють гірські виробки тощо.
ВОДИ ПОВЕРХНЕВІ – води, які пост, або тимчасово знаходяться на земній поверхні в різному вигляді: річки й тимчасові водотоки, озера, водосховища, болота, льодовики, а також сніговий покрив.
ВОДИ СТІЧНІ – води, які були у виробничо-побутовому або с.-г. використанні, а також ті, що пройшли забрудненою територією; пром., с.-г., комунально-побутові, зливові й т. п. стоки. В Україні більш як половину загального скиду таких вод становлять В. с житлово-комунальних підприємств, що містять, крім залишків їжі, також фекалії, мийні засоби, які важко піддаються очищенню й знезараженню. Пром. В. с залежно від галузі виробництва мають різний хім. склад. В. с становлять велику загрозу здоров'ю людини й мешканцям водного середовища. Для їх знезараження й очищення застосовують різні методи: мех., хім., біол.
ВОДОДІЛ – межа між басейнами суміжних водних систем, що поділяє стоки води по двох протилежних схилах.
ВОДОЙМА – пост, або тимчасове скупчення безстічних або з уповільненим стоком вод у прир. (озера, струмки, річки) або штучних (водосховища, ставки тошо) пониженнях рельєфу. Пор. Водотік.
ВОДООЧИЩЕННЯ – комплекс технол. процесів, спрямованих на очищення води, що надходить у водопровідну мережу з прир. джерел. Під час В. з води вилучаються сторонні домішки (в т. ч. мікроорганізми), що досягається мех., фіз., хім. і біол. методами.
ВОДОСХОВИЩЕ – водойма з практично стоячою водою, зазвичай значних розмірів, штучно створена в руслі річки або в пониженні земної поверхні шляхом будівництва греблі, перемички, виймання грунту тощо. В. має важливе значення з погляду охорони ресурсів водних: удається досягти рац. водокористування, регулювати річковий стік. До негативних явищ належить знижена здатність В. до самоочищення порівняно з проточними водами. В. сприяє заболочуванню й засоленню грунтів унаслідок піднімання вод ґрунтових.
ВОДОТІК – вода, що переміщується руслом (струмок, річка тощо). В. буває пост, і тимчасовий. Пор. Водойма.