Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.

Габітус, вихлопні гази, газоочищення, газостійкість, природні гази, оптично активні гази, димові гази

Г

ГАБІТУС (від лат. habitus – зовнішність) – зовн. вигляд організму, сукупність його морфоструктурних ознак, що характеризують загальний тип будови тіла.
ГАЗИ ВИХЛОПНІ – автомобільні гази, що містять близько 200 шкідливих для біоти компонентів, найнебезпечніші з яких – чадний газ, бензпірен, оксиди азоту й діоксид сірки, сполуки свинцю та ртуті, альдегіди. В разі систематичного впливу Г. в. у рослин, Наприклад, порушується процес фотосинтезу, в людей і тварин підвищується сприйнятливість до різних хвороб (у т. ч. ракових).
ГАЗИ ДИМОВІ – гази, що утворюються під час спалювання різних видів палива (вугілля, нафта, торф, гази природні). Містять багато шкідливих речовин, у т. ч. радіоакт. елементи, тому їх необхідно піддавати очищенню. Викиди Г. д. в атмосферу – причина кислотних дощів.
ГАЗИ ОПТИЧНО АКТИВНІ – гази прир. і штучного походження, які вибірково поглинають промені оптичного діапазону (від ультрафіолетових до інфрачервоних). Містячись в атмосфері Землі, Г. о. а. істотно впливають на температурний режим газової оболонки і, відповідно, поверхні планети. Добре відомі оптичний ефект озону в озоносфері, який поглинає «жорстке» випромінювання ультрафіолетове Сонця, поглинання вуглекислим газом довгохвильового теплового випромінювання нагрітої Сонцем земної поверхні. Парниковий ефект можуть спричинити оксиди азоту, діоксид сірки, метан, бутан, хлорфтор-вуглеводні та ін. за прогресуючого збільшення їхньої конц. в атмосфері. Періодично багато різних газів (вуглекислий, сірчистий, оксиди азоту, вуглецю, сірководень, аміак, сполуки фтору, хлору, метан, шкідливі вуглеводні та ін.) надходить в атмосферу з діючих вулканів, гейзерів, під час лісових і степових пожеж, спалювання викопного палива.
ГАЗИ ПРИРОДНІ – невідновлювані горючі вуглеводневі гази, що утворюються в земній корі. Осн. компонент Г. п. – метан (близько 98%); до складу входять також бутан, пропан, ізобутан і пентан.
ГАЗООЧИЩЕННЯ – вловлювання з викидів промислових шкідливих твердих, рідких і газоподібних домішок. Тверді (Наприклад, пил) і рідкі (у вигляді бризок, туману) домішки видаляють за допомогою мех. або електричних фільтрів, газоподібні – фіз.-хім. методами. Розрізняють промислове Г. для утилізації викидів, включаючи повернення у виробництво продукту, виділеного з газу й переведеного в нешкідливий стан, а також санітарне Г. від залишкового вмісту в газах шкідливих інгредієнтів, що забезпечує їхню високу технол. якість (газ природний у газопроводі), дотримання ГДВ, захист атмосфери від забруднення пром. газами, охорону довкілля.
ГАЗОСТІЙКІСТЬ – властивість організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища проживання шкідливими газами (фтор, хлороводень, сірчистий ангідрид та ін.), які зазвичай не входять до складу повітря.