Екзогенні процеси, екзометаболіти, екзосфера, екзоти, екологізація виробництва, екологічна експертиза, екологічна інспекція, екологічна аварія, екологічна валентність

Е

ЕКЗОГЕННІ ПРОЦЕСИ (від гр. Ехо – ззовні, поза та ...генний) – геол. процеси (вивітрювання, ерозія, абразія та ін.), що відбуваються на поверхні Землі та у верхніх шарах земної кори. Зумовлені енергією сонячною, гравітаційними силами й життєдіяльністю організмів.
ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ (від гр. Ехо – ззовні, поза та metabole – зміна, перетворення) – біологічно активні речовини, що виділяються (за життя й посмертно) організмами в довкілля й відіграють важливу роль у функціонуванні багатовидових угруповань. Див. також Алелопатія.
ЕКЗОСФЕРА – див. у ст. Атмосфера.
ЕКЗОТИ (від гр. Ехо – ззовні, поза) – рослини й тварини, завезені з ін. країн у геогр. місцевості, де раніше їх не було (Наприклад, кипарис, магнолія, лавр, цитрусові, ондатра, норка, нутрія).
ЕКО... (від гр. oikos – дім, житло) – частина складних слів, що означає: дім, середовище.
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА – удосконалення існуючих і створення нових технол. процесів, які повніше задовольняють принцип непорушення екологічної рівноваги. Осн. напрями Е. в. – розробка й наук, обгрунтування нових технол. процесів, оптимізація експлуатації ресурсів природних, їх комплексне й багаторазове використання, а також рекультивація середовища природного.
ЕКОЛОГІЧНА АВАРІЯ – див. Аварія екологічна.
ЕКОЛОГІЧНА АМПЛІТУДА (від лат. amplituda – величина), границя толерантності – межі пристосовуваності виду (угруповання) до мінливих умов довкілля.
ЕКОЛОГІЧНА ВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. valentia – сила), екологічна пластичність – просторово-функціональна характеристика здатності певного виду існувати в різних умовах довкілля. Свідчить про ступінь пристосовуваності організмів до змін зовн. факторів (Наприклад, температури). Види з широкою Е. в. називають еврибіонтами, космополітами, з вузькою – стенобіонтами. Див. також Екологічна ніша.
ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА (від лат. expertus – дослідний) – оцінка впливів на довкілля й здоров'я людей усіх видів госп. діяльності та відповідності цієї діяльності чинним нормам і законам про охорону природи, вимогам екол. безпеки суспільства. Діють держ., громадські, відомчі, змішані Е. е. За призначенням вони бувають первинні та вторинні, за масштабами – локальні (об'єктні), районні, регіональні (обласні й міжобласні), держ., міждерж. Процес Е. е. передбачає оцінку й аналіз технологій, техніки, проектів підприємств, проектів перетворення природи, стану здоров'я людей, якості повітряного середовища, води, продуктів харчування, виявлення аномалій фіз. полів тощо. Закон України про екол. експертизу прийнято в 1995 р.
ЕКОЛОГІЧНА ІНСПЕКЦІЯ (від лат. inspectio – огляд) – 1) держ. органи, що здійснюють нагляд і контроль за використанням ресурсів природних, їх охорону, збереження (Наприклад, водна, мисливська, рибна Е. і.); 2) система нагляду й контролю за правильністю дій і дотриманням підприємствами й установами, а також фіз. особами встановлених державою правил, еколого-правових норм, законодавчих актів щодо природокористування. Положення про Головну екол. інспекцію Міністерства охорони навколишнього прир. середовища України затверджено в 1993 р. Є також громадські Е. і.