Модифікації, монокультура, море, мул, мульчування, мутагени, мутації, мутуалізм

М

МОДИФІКАЦІЇ (від лат. modificatio – зміна) – неспадкові фенотипні відмінності, що спричинюються факторами довкілля, в однакових за генотипною структурою організмів. М. – корисна пристосувальна (адаптивна) реакція організму на вплив факторів довкілля, які неодноразово траплялися раніше в процесі тривалої еволюції даного виду. Див. також Мінливість.
МОНОКУЛЬТУРА (від гр. monos – один, єдиний та культура) – єдина с.-г. культура, що вирощується в господарстві; тривале вирощування одного виду рослин на одному полі без додержання сівозміни. Як правило, М. має негативні екол. та екон. наслідки (поширення шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, нематод, паразитних грибів, бур'янів тощо в складі грунт. організмів).
МОРЕ – екосистема частини Світового океану, яка більш або менш відокремлена суходолом і відрізняється від відкритої частини океану фіз.-геогр. особливостями, зокрема клімат, і гідрол. режимом. М. називають також деякі великі озера (Аральське, Мертве та ін.) або водосховища (Наприклад, Каховське, Київське).
МСОП – див. Міжнародна спілка охорони природи та природних ресурсів.
МУЛ – донні осади водойм різного походження, складу, щільності, рухливості тощо. М. – початкова стадія формування багатьох осадових порід. Розрізняють М. морський і континентальний (болотний, озерний).
МУЛ АКТИВНИЙ – пластівці, що складаються з великої кількості аеробних бактерій, грибів та ін. мікроорганізмів, які здійснюють біохім. процес (руйнування розчинних орган, сполук) під час очищення вод стічних.
МУЛ РАДІОАКТИВНИЙ – донні відклади завислих у водній товщі частинок орган, і неорган. походження (клітини водоростей, рослинні рештки, пил, продукти ерозії та ін.), які захопили із собою радіонукліди опадів атмосферних, аварійних викидів АЕС тощо. Переважання в мулі орган, речовин перешкоджає вимиванню й міграції радіонуклідів, тому М. р. є джерелом забруднення радіоактивного довкілля, особливо після аварії на Чорнобильській АЕС.
МУЛЬЧУВАННЯ – вкривання поверхні грунту між с.-г. рослинами різними матеріалами – мульчею (торфом, соломою, тирсою, перегноєм) для боротьби з бур'янами, захисту грунту від пересихання й перегрівання.
МУТАГЕНИ [від мутації'та ...ген(и)] – будь-які агенти (фактори), які в разі впливу на організм збільшують частоту генних і хромосомних мутацій. До М. належать кілька тисяч хім. сполук (Наприклад, пестициди, формалін, компоненти газів вихлопних), багато факторів фізичних (Наприклад, випромінювання йонізуюче, високі й низькі температури), ін. агенти (Наприклад, деякі віруси).
МУТАГЕННІСТЬ – здатність якогось агента (фактора) спричиняти раптові спадкові зміни організму – мутації. Див. Мутагени.
МУТАЦІЇ (від лат. mutatio – зміна) – раптові прир. або штучно спричинені (мутагенами) зміни генотипу, що призводять до змін тих чи ін. спадкових ознак організму. Являють собою матеріал для прир. та штучного добору.
МУТУАЛІЗМ (від лат. mutuus – взаємний) – форма симбіозу, вигідного для обох організмів різних видів, за якого жодна зі сторін не може існувати без ін. (Наприклад, жуйні тварини й мікроорганізми їхнього рубця).