Навколишнє середовище, надра, напівпустеля, народжуваність, народонаселення та стійкий розвиток

Н

НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, довкілля – сукупність елементів неживої та живої природи, що оточує організм. Див. також Середовище природне, Середовище природно-антропогенне.
НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ. Рослини, тварини й людина дістають необхідні для життєдіяльності хім. речовини насамперед за рахунок живлення й накопичують їх в організмі. Оскільки радіонукліди не відрізняються за своїми хім. властивостями від нерадіоакт. ізотопів того самого елемента, вони так само нагромаджуються в організмі. Радіоактивні речовини, потрапляючи в організм людини з їжею, питною водою, а також за рахунок інгаляції у складі повітря й нагромаджуючися там, спричиняють внутр. опромінення – радіац. навантаження на певні органи та їх патологічні зміни та (чи) захворювання.
НАДЗВИЧАЙНИЙ ФОНД ДОПОМОГИ ДІТЯМ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ЮНІСЕФ) – міжнар. організація, один із напрямів діяльності якої – природоохоронна освіта й пропаганда дбайливого ставлення до природи серед жінок, дітей та юнацтва. Наук, програми ЮНІСЕФ спрямовані на вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я підростаючого покоління.
НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ – здатність природної системи типу біогеоценозу практично безконечно функціонувати без різких змін її структури та функцій.
НАДРА – верхня частина земної кори, що охоплює глибину від нижньої межі гумусного шару до рівня проникнення техн. засобів, де ще можливе видобування корисних копалин. Н. містять ресурси мінеральні – основу провідних галузей світового господарства. Із Н. дістають вугілля, нафту, газ, руди, лікувальні води тощо. Останнім часом загострюється проблема рац. використання й охорони Н.
НАПІВПУСТЕЛЯ – перехідна область між степом та пустелею, яка формується в умовах аридного клімату з властивим для неї поєднанням степових і пустельних екосистем, що зумовлює існування доволі різноманітних біоценозів. Н. використовують як пасовища. В разі зрошення в Н. можливе ефективне землеробство.
НАРОДЖУВАНІСТЬ – інтенсивність поповнювання популяції за рахунок розмноження. Виділяють Н. максимальну (абс, або фізіол.) – поява теоретично макс. можливої кількості особин за ідеальних умов довкілля – та Н. екологічну – збільшення популяції за фактичних умов довкілля за одиницю часу. Разом зі смертністю Н. відіграє важливу роль у процесах росту й динаміки чисельності популяції.
НАРОДОНАСЕЛЕННЯ – сукупність людей, які живуть на Землі (людство) або в межах певної території, континенту, країни, району, міста, населеного пункту. Процеси формування чисельності й складу Н., його розміщення відбуваються під впливом факторів біологічних, факторів географічних, соц.-екон., факторів екологічних (останні мають вирішальне значення).
НАРОДОНАСЕЛЕННЯ ТА СТІЙКИЙ РОЗВИТОК. Неконтрольоване збільшення населення Землі та ріст виробництва й споживання, які не забезпечують стійкого розвитку, призводять до підвищення антропогенного навантаження на повітря, грунт, води, енергетичні та ін. необхідні ресурси. За прогнозом, до 2020 р. населення планети досягне 8 млрд. чоловік. Усі країни повинні мати уявлення про реальні можливості життєзабезпечення свого населення. Стратегії їхнього розвитку мають передбачати розв'язання комплексу проблем: зростання населення, розвитку технологій, доступу до ресурсів та підтримання екологічної рівноваги.