Нітрифікуючі бактерії, нітрозаміни, норма реакції, ноосфера, нукліди, санітарно-гігієнічна норма

Н

НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ – група автотрофних мікроорганізмів, які здатні діставати енергію для своєї життєдіяльності за рахунок окиснення не орган. сполук азоту (аміак та амонійні солі) до нітратів (Наприклад, нітрозомонас, нітробактер).
НІТРОЗАМІНИ – речовини, що можуть утворюватися в шлунково-кишковому тракті з нітратів та амінів або від початку містяться в певних продуктах, Наприклад у м'ясних виробах, які оброблено засолювальною сумішшю. Н. виявлено також у деяких косметичних засобах, у тютюновому димі. Багато Н. містять сигарети, машинні оливи, ракетне паливо. Н. належать до найсильніших канцерогенів.
НООСФЕРА (від гр. ноос – розум та sphaira – куля) – якісно новий стан біосфери, за якого розумова діяльність і праця людини стають визначальним фактором її розвитку. В. І. Вернадский – основоположник учення про Н. – висунув гіпотезу про те, що біосфера Землі, перероблена, перебудована розумом людини та його працею, закономірно й неминуче перейде в Н.; людина перебере на себе керування всіма процесами в біосфері, спрямує її розвиток у потрібне для себе русло. Нині біосфера насправді різко змінюється під впливом діяльності людини, дедалі більше замінюється техносферою, що супроводжується такими змінами середовища природного, які вже загрожують власне існуванню людини. Тому, якщо людство не почне регулювати свій тиск на природу і зважати на її закони, біосфера може зберегтись, а цивілізація загине.
НОРМА РЕАКЦІЇ (від лат. norma – керівне правило, початок, зразок) – амплітуди адаптації, що визначають межі мінливості організму, яка виникає під впливом факторів середовища й контролюється його генотипом; спосіб реагування організму на зміни умов довкілля. Передається спадково й проявляється у формі модифікацій (Наприклад, колір квіток льону змінюється залежно від температури повітря). Знання Н. р. організмів дає змогу керувати їхнім ростом і розвитком.
НОРМА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА – якісно-кількісний показник стану навколишнього середовища, дотримання якого гарантує безпечні або оптим. умови існування людини (Наприклад, норма якості питної води, повітря).
НУКЛІДИ (від лат. nucleus – ядро) – атоми хім. елементів із різним числом протонів і (або) нейтронів у ядрі. Відомо близько 1700 Н., з яких 200 – стабільні, тобто мають стійке ядро, що визначає їхню пост. масу. В решти Н. ядра перебувають у нестійкому стані, спонтанно розпадаються, спричиняючи випромінювання радіоактивне. Нестійке Н. називають радіонуклідами.