Природна радіоактивність, радіоекологія, радіонукліди, радіопротектори, радіочутливість, екологічна раса

Р

РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА – наявність у земній корі, ґрунті, повітрі, рослинних і тваринних організмах радіоакт. ізотопів прир. походження, а також радіонуклідів, що неперервно утворюються під час взаємодії космічних випромінювань з ядрами атомів. У гірських породах міститься більша частина прир. радіоакт. ізотопів. На земній кулі є райони зі значно підвищеною Р. п. (Бразилія, Франція, Індія та ін.).
РАДІОЕКОЛОГІЯ (від радіо... та екологія) – розділ екології, що вивчає роль випромінювань іонізуючих як фактора екологічного, взаємозв'язок радіоакт. середовища, організмів та їхніх угруповань. Досліджує розподіл, концентрування й міграцію радіоактивних речовин в організмах, ланцюгах живлення та біосфері в цілому. Р. визначає засоби гарантування радіаційної безпеки в масштабах біосфери та розробляє способи й шляхи акт. профілактики забруднення радіоактивного.
РАДІОЗАХИСНІ РЕЧОВИНИ – те саме, що й Радіопротектори.
РАДІОНУКЛІДИ (від радіо... та нукліди) – загальна назва радіоакт. атомних ядер, які спонтанно розпадаються (зі швидкістю, котра визначається періодом напіврозпаду), що супроводжується випромінюванням радіоактивним. Р. у розсіяному стані містяться в земній корі, воді, повітрі, зумовлюючи фон радіоактивний природний, який можна вважати прир. фактором екологічним. Кількість Р. у довкіллі пост, зростає у зв'язку з випробуваннями ядерної зброї, внаслідок аварій на АЕС та ін., що становить серйозну небезпеку для біосфери.
РАДІОПРОТЕКТОРИ (від радіо... та лат. protector – захисник), радіозахисні речовини – хім. сполуки, що застосовуються для захисту біол. об'єктів від випромінювань іонізуючих. Р. вводять до або під час опромінення організму, Наприклад у разі променевої терапії. До ефективних Р. належать речовини, що містять сульфгідрильні групи, деякі аміни, гідросульфіт, флавоноїди.
РАДІОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ – те саме, що й Радіостійкість.
РАДІОСТІЙКІСТЬ, радіорезистентність – міра стійкості клітин і тканин або організму до дії випромінювань іонізуючих. Характеризується дозою випромінювання йонізуючого, яка спричиняє загибель певної частини опромінених клітин чи організмів. У цілому Р. зменшується з ускладненням органічного світу: нижчі організми (Наприклад, синьозелені водорості, бактерії) мають макс. Р., вищі (в т. ч. людина) – мін. Р. організмів можна дещо підвищити введенням перед опроміненням радіопротекторів. Див. також Радіочутливість.
РАДІОЧУТЛИВІСТЬ – чутливість біол. об'єктів до дії випромінювань іонізуючих, які спричиняють в органах, тканинах і клітинах організмів зміни, ступінь прояву яких різний. Мірою Р. слугує летальна доза опромінення, що викликає загибель 50% клітин або організмів (ЛД50). Для різних організмів ЛД50 може відрізнятися в сотні й тисячі разів; зменшується з ускладненням біол. об'єктів. Див. також Радіостійкість.
РАСА ГЕОГРАФІЧНА – те саме, що й Популяція географічна.
РАСА ЕКОЛОГІЧНА – група особин одного виду, що відрізняються своїми життєвими ритмами від ін. групи, яка існує в тій самій екологічній ніші.