Стратисфера, стратосфера, стрес, субдомінант, сублітораль, сукуленти, сукцесія, супралітораль, сціофіти, суховій

С

СТРАТИСФЕРА (від лат. stratum – шар та гр. sphaira – куля) – шар літосфери, де можливе існування деяких форм життя; складений осадовими породами.
СТРАТОСФЕРА – див. у ст. Атмосфера.
СТРЕС (від лат. stress – напруження) – неспециф. реакція організму на сильний вплив подразників, що супроводжується перебудовою його захисних систем. Залежно від факторів екстремальних виокремлюють різні форми С: шумовий, тепловий, антроп. За будь-якого впливу стресових факторів в організмі виникають однотипні біохім. зміни, спрямовані на подолання їхньої дії шляхом адаптації до вимог, що ставляться.
СТРОНЦІЙ РАДІОАКТИВНИЙ – радіоакт. ізотопи S9Sr і 90Sr, які утворюються в ядерних реакторах і належать до найнебезпечніших штучних радіонуклідів, їхній фіз. період напіврозпаду – відповідно 50,5 доби та 28,5 року, біол. – 11 років. Обидва ізотопи розпадаються, що супроводжується бета-випромінюванням. С. р. за хім. властивостями подібний до кальцію й заміщує його в кістковій тканині. Проходячи ланцюгами живлення (Наприклад, грунт – рослина – корова – молоко – людина), С. р. нагромаджується в кістках, опромінюючи кістковий мозок. Наслідки – рак крові (лейкемія) та рак кісток.
СУБДОМІНАНТ (від лат. sub – під та домінант) – 1) панівний вид – другий за рангом; 2) у зоології – другий за чисельністю вид після найчисельнішого; 3) вид рослин, що переважає у другорядних ярусах рослинного угруповання.
СУБЛІТОРАЛЬ (від лат. sub – під та літораль) – мілководна узбережна зона моря (океану), що простягається від нульового рівня води до нижньої межі поширення фотосинтезуючих рослин (до глибини 200 м, рідше – 500 м). Екол. умови в С. найоптимальніші для морських організмів.
СУКУЛЕНТИ (від лат. succulentus – соковитий) – багаторічні посухостійкі рослини, які здатні нагромаджувати воду в сильно розвиненій паренхімі листків або стебел (Наприклад, алое, агави, кактуси). Зростають переважно в зонах аридних.
СУКЦЕСІЯ (від лат. successio – спадкоємність, успадкування ) – послідовна необоротна зміна складу й структури біогеоценозу, що зумовлена зовн. (Наприклад, засолення, підтоплення, заселення чужих видів) та внутр. (Наприклад, утворення нових видів) факторами. Приклад С. – заростання озера й перетворення його на болото. Як правило, С. відбувається внаслідок складної взаємодії факторів антропогенних і прир. С. можуть бути повільними (тривають тисячоліттями), середніми (століттями) та швидкими (десятиліттями); прогресуючими (супроводжуються збільшенням продуктивності та видового складу) або регресуючими. Кінцевим результатом С, як правило, є біогеоценоз, що перебуває в клімаксному стані.
СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення прир. рослинності після певних порушень (Наприклад, відновлення лісу після пожежі); відновні зміни рослинності, що виникають на ґрунті, який залишився після первинного клімаксового угруповання.
СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА – поява й розвиток рослинних угруповань у місцеперебуваннях, де раніше рослинності не було (оселення лишайників на скельних породах, вищих рослин – на пісках і т. д.).
СУПРАЛІТОРАЛЬ (від лат. super – зверху, над та літораль) – верхня частина літоралі; узбережна морська смуга, що зволожується бризками прибою та рідко (лише під час найвищих припливів) заливається водою. В С. стикаються морські й наземні флора та фауна.
СУХОВІЙ – сухий гарячий вітер, зона дії якого характеризується низькою відносною вологістю (менше ніж 30%) та високою температурою повітря (+25°С). Зазвичай триває кілька діб. Шкідливий або згубний для с.-г. культур вплив С. пом'якшують лісосмуги полезахисні.
СЦИОФІТИ – те саме, що й Тіньолюбні рослини.