Основні світові процеси і тенденції розвитку (частина 1)

1.2. Основні світові процеси і тенденції розвитку

Якщо проаналізувати публікації футурологів, в яких вони в останній третині XX ст. намагалися передбачити події на зламі сторіч і у більш віддаленому майбутньому, то виявиться, що загалом ці передбачення справдилися лише в окремих своїх аспектах. Можна навіть стверджувати, що в наш час зниження точності передбачень є однією з багатьох всепланетних тенденцій.
Та це аж ніяк не означає, що потрібно відмовитися від них і почати використовувати павловський тип суто імпульсивних рефлекторних реакцій на збудники і впливи нашого оточення.
Передбачення як екстраполяція певного явища в майбутнє (руху оточуючих тіл, перебігу найбільш поширених природних явищ та ін.) притаманне всім розвиненим біологічними видам, про що свідчать як дослідження етологів, так і наш власний досвід спостереження за "братами нашими меншими". Ми змушені займатися великими і малими прогнозами щоденно, досягаючи непоганих результатів для нескладних побутових випадків і коротких термінів екстраполяції. Набагато кращі показники вчених – астрономів, фізиків, останнім часом – метеорологів.
Протилежне спостерігається щодо результативності передбачень явищ, які вивчені недостатньо і залежать від багатьох факторів (йдеться про аналіз функцій багатьох незалежних змінних, початкові значення і характер зв'язків між якими відомі лише приблизно). І все ж науковці сподіваються вирішити й ці проблеми, безперервно нарощуючи потужність електронно-обчислювальних машин, точність і якість моніторингу явищ, а також евристичні можливості математично-аналітичного апарату (приклад – помітний прогрес в ефективності прогнозу погоди на термін кілька днів).

Дуже складною і суперечливою залишається ситуація із соціально-політичними прогнозами, що вкотре засвідчує просте правило – результативність наших колективних та індивідуальних дій визначається насамперед повнотою та реалістичністю уявлень про стан і характеристики довкілля (в найширшому значенні цього терміна), про причини і спрямованість процесів і явищ, його змін та розвитку. Низьку результативність цього типу прогнозів можна пояснити двома причинами:
• наш мозок не є ідеальною аналітичною машиною, яка працює у вільному режимі за оптимальними в усіх випадках алгоритмами. Існують певні закони його діяльності (нейромолекулярна біологія та інші молоді сучасні науки здійснюють дедалі більше відкриттів у цій сфері), тому й результати не є випадковими і довільними, а визначаються алгоритмічним впливом цих законів у поєднанні з нагромадженою людиною упродовж свого життя інформацією. Прості проблеми можна розв'язати за допомогою короткотермінового навчання (нагромадження інформації"), складні – дуже тривалого. Але існує багато проблем, вирішити які можна лише на основі такого тривалого нагромадження інформації, методів і засобів аналізу, для якого замало людського життя;
• друга причина – експоненціальний процес накопичення об'єктивної (наукової) інформації разом з постійним прискоренням змін самої людини внаслідок впливу на її формування і діяльність довкілля (соціального, природного і технологічного). Наслідком є «ефект хоттабізації» – спроби пошуку відповідей у змінених умовах щодо трансформованих соціумів на основі безнадійно застарілих і надто звужених даних, алгоритмів і канонів. Те, на що спираються аналітики (соціологи, психологи, політики та ін.), аналізуючи явища, які стосуються сучасних людей та їхніх об'єднань, здебільшого надто застаріле й було правильним кілька десятків (або й більше) років тому.

Винятково яскравим проявом "ефекту хоттабізації" є створена наприкінці 1980-х років у Франції "Книга про майбутнє століття" (2100: recits du prochain siecle. – Paris: ed. Payal, 1990. – 600 p.). її автори були твердо переконані – СРСР під керівництвом М. Горбачова і його наступників подолає свої проблеми, а тому всі важливі події XXI ст. визначатимуться продовженням змагань двох світових лідерів – СРСР і США й керованих ними країн-сателітів. На сотнях сторінок і в багатьох розділах детально проаналізовано найімовірніші сценарії розвитку економік обох блоків, перегонів у космосі і в фундаментальних дослідженнях, модернізації зброї, засобів зв'язку і транспорту, освіти і спорту, змін якості життя і рівня соціального захисту громадян тощо. Десятки фахівців у цьому випадку не змогли зробити правильного прогнозу навіть на два – три роки, хоча все це було опубліковано якраз напередодні розпаду СРСР і Варшавського блоку!