Основні світові процеси і тенденції розвитку (частина 12)

32. Згадані негативні явища і тенденції можна подолати лише спільною взаємодією всіх трьох сучасних частин повної системи соціумізації нових поколінь:
• формальної освіти (система визнаних закладів різних форм власності, основою якої були і будуть школи);
• неформального навчання (вся сукупність позашкільних закладів та інших засобів додаткового навчання і надання різноманітних послуг);
• інформальної освіти: Інтернет, радіо- і телебачення, засоби інших форм надання і поширення інформації разом з іншими видами подразнень тощо.
Діяльність цієї розгалуженої системи має бути не лише скоординованою, а й підпорядковуватися угодженим правилам незастосування методів і непоширення інформації, яка могла б шкодити цивілізаційному формуванню нових поколінь, гальмувати розвиток уяви і менталітету суто комерційною чи іншою "шумовою" інформацією, нав'язувати хибні стереотипи, виховувати споживачів та безвідповідальних егоїстів.
33. В умовах поглиблення глобалізації й зникнення міждержавних бар'єрів актуалізуються загрози всьому національному, що перебуває під тиском всепланетних стандартів чи норм найбільш впливових країн. Відтак, збільшується важливість пошуків шляхів збереження національної унікальності та ідентичності, знаходження рівноваги у змісті і цілях навчання і виховання дітей і молоді.
34. Очевидно, що наближається момент відмови від пристосованого до потреб індустріальної епохи і суто національного ринку праці змісту первинної освіти і професійної підготовки. Діти і молодь мають отримувати цілковито нове бачення світу і більш правильні знання про природничі та соціальні закони. У загальній методології потрібно припинити акцентування суто механістичних і лінійних підходів й далекої від реалій життя примітивізованої причинності. Прогрес у науках і суспільному житті, правильні уявлення про природні й соціальні процеси і явища можливі лише на основі нелінійних теорій і синергетичних підходів. У сфері екології і середньострокових прогнозів старі (класичні) знання і науки взагалі незастосовні, тому розвиток освіти та економічно доцільних наукових досліджень має спиратися на нові розділи математики і нанонауки.
36. Останніми роками дуже прискорився перехід дедалі більшої кількості розвинених країн від старих "алхімічних" технологій до набагато досконаліших, які називають "високими". Старі технології полягали у виділенні з руд природних речовин та їх подальшій трансформації за рахунок плавлення, додавання домішок, механічної та іншої обробки тощо. На кожній стадії використовується багато енергії, втрачаються корисні речовини і дуже пошкоджується природне середовище. "Високі" технології не мають зазначених недоліків і дають змогу нарощувати валовий національний продукт, водночас знижуючи споживання енергії і невідновних природних речовин.
Точкою росту сучасних знань про природу стали "нанонауки" – велика група точних наук, метою яких є передбачення властивостей і штучне створення речовин шляхом оволодіння процесами на відстанях одного або кількох нанометрів (1 нм – одна мільярдна частина метра). Ноносвіт є місцем дії квантових та інших законів, які дають змогу здійснити на практиці ті процеси і явища, які цілковито неможливі у макросвіті, де владарюють закони Ньютона, Кулона, Ома, Ленца й інших творців старої (класичної) фізики. Подолання екологічних та інших загроз стійкому розвитку людства можливе лише на основі нанонаук і створених ними технологій. Це вже усвідомлює частина науковців і окремі політики, невдовзі це зрозуміють усі.