Словник найуживаніших термінів. Рад - Сукцесія
Рад (скор. від англ. rad – radiation absorbed dose) – одиниця вимірювання дози поглинутого іонізуючого випромінювання. Рад дорівнює такій дозі, за якої 1 кг опромінюваної речовини поглинає 0,01 Дж енергії.
Радикал (від англ. radical, лат. radix – корінь) – група атомів, яка в хімічних реакціях переходить без змін з однієї сполуки в іншу.
Радіо... (від лат. radio – випромінюю) – частина складних слів, що вказує на зв'язок з поняттями "радіо" або "радіоактивність", наприклад, радіоастрономія.
Радіоактивне забруднення – потрапляння радіоактивних ізотопів у довкілля, що супроводжується перевищенням природного рівня радіоактивності.
Радіобіологія – наука про вплив іонізуючого радіовипромінювання на організм людини, тварин і рослин.
Радіоекологія – наука про взаємозв'язок радіоактивності середовища, організмів та їх угруповань.
Радіоліз – розклад хімічних сполук під дією іонізуючих випромінювань.
Радіологія медична – наука про застосування іонізуючого випромінювання в медицині.
Радіомутації– раптові спадкові зміни ознак або властивостей організму, які виникли від дії іонізуючого випромінювання.
Радіопротектори – речовини, введення яких в організм або в живильне середовище чи їжу перед опроміненням зменшує вплив іонізуючого випромінювання.
Радіотоксемія – отруєння організму радіоактивними речовинами.
Ре... (від лат. re) – префікс, що означає зворотну або повторну дію, наприклад, реанімація – оживлення організму, ревакцинація – повторне щеплення.
Редукціонізм (від лат. reductio) – методологічний принцип, згідно з яким складні явища можна пояснити на основі законів, що стосуються менш складних явищ (наприклад, пояснення біологічних явищ на основі фізичних і хімічних законів, а соціальних – з допомогою біологічних тощо).
Релікт (від лат. relictum – залишок) – рослинний або тваринний організм, який зберігся на певній території з минулих геологічних часів.
Рентген – позасистемна одиниця дози рентгенівського випромінювання або гамма-випромінювання; доза, яка спричиняє в 1 см куб повітря (0,001293 г) за нормальних умов утворення іонів, сумарний електричний заряд одного знака яких становить одну електростатичну одиницю електрики (3-109 од. CGSE = 1 кулон).
Рівень радіоактивності – сумарна інтенсивність саморозпаду радіоактивних елементів у середовищі. Вимірюється в беккерелях або кюрі.
Сапро... – у складних словах відповідає поняттю "гнилий".
Сапрофаги – тварини, які живляться органічними речовинами, що розкладаються (наприклад, жуки-гнойовики).
Сапрофіти – рослини, що використовують для живлення органічні сполуки з решток рослин і тварин. Сапрофітів багато серед бактерій, грибів, деяких видів водоростей.
Седиментація (від лат. sedimentum – осідання) – сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі (озера, річки).
Сейсмо... – у складних словах відповідає поняттям "землетрус", наприклад, сейсмологія– наука, що вивчає-землетруси.
Селекція (від лат. selectio – відбір) – виведення нових і поліпшення існуючих сортів сільськогосподарських рослин і тварин, у тому числі мікроорганізмів.
Середня доза опромінення – середня кількість енергії, що надійшла в організм у результаті тривалої нерівномірної дії іонізуючого випромінювання.
Симбіоз (від грецьк. symbiosis– співжиття)– форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду (наприклад, співжиття раків-самітників з актиніями).
Символ – умовне позначення будь-якого предмета, поняття або явища.
Синекологія – розділ екології, що вивчає життя угруповань різних видів організмів. Синекологія – екологія суспільств, тоді як екологію індивідуальних організмів (осіб) вивчає аутоекологія.
Синергізм – явище посилення певної дії за участі двох компонентів: наприклад, двох каталізаторів або групи м'язів, що діють в одному напрямі.
Синтез – метод вивчення предмета в цілісності, єдності та взаємозв'язку його частин. У процесі пізнання пов'язаний з аналізом.
Система (від грецьк. sustema – разом): сукупність принципів, покладених в основу певного вчення (систематичні знання); сукупність взаємозумовлених об'єктів чи явищ, що становить єдине ціле; сукупність частин, пов'язаних спільною функцією (наприклад, серцево-судинна система).
Смог (від англ. smog, smoke – дим і fog – імла) – густий туман, імла, що утворюється при змішуванні диму (вихлопів автотранспорту, промислових газів) з повітрям. Смог є наслідком порушення екологічних норм у великих містах.
Соматична дія випромінювання – вплив іонізуючого випромінювання на біологічний об'єкт без наслідків для майбутніх поколінь (див.: Генетична дія випромінювання, тератогенна дія випромінювання).
Сорбція (від лат. sorbeo – поглинаю) – поглинання твердими тілами або рідинами (сорбентами) газів, пари та розчинених речовин (див.: Адсорбція і абсорбція).
Софізм – навмисний хибний умовивід, який має видимість істинного.
Соціальний (від лат. socialis – громадський) – суспільний, громадський; той, що стосується суспільного ладу.
Спекулятивний (від лат. specular – споглядаю) – умоглядний, абстрактний висновок, що базується на апріорних припущеннях і не враховує досвіду практики.
Спонтанний (від лат. spontanues – довільний) – той, що виникає не під впливом зовнішніх дій і причин, а внаслідок внутрішніх причин, наприклад, радіоактивний розпад атомів.
Спори – мікроскопічні одноклітинні, рідше багатоклітинні зачатки рослинних організмів, що служать для розмноження рослин. Спори довго зберігаються навіть за несприятливих умов.
Стандарт (від англ. standard): норма, зразок, мірило; тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розмірами тощо.
Стихія: явище природи, що має характер нездоланної сили (землетрус, шторм, ураган тощо); у переносному розумінні – звичайне середовище для людини, звична обстановка.
Стратегія (від англ. strategy) – загальний план, методика керування.
Стрес (від англ. stress – напруга) – стан організму, що виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів (стресорів).
Суб... (лат. sub...)– префікс, що означає розміщення під чимось, підпорядкованість, наприклад, субатомний – дрібніший за атом.
Субстанція (від лат. substantia – сутність) – незмінна основа сущого, протилежна мінливому і випадковому.
Субстрат (від лат. substratum – підстилка): живильна речовина, на якій розвиваються мікроорганізми; загальна, єдина пасивна основа різноманітних явищ; речовина або предмет.
Суб'єкт (від лат. subiectum): носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об'єкт; особа або організація, що має певні права й обов'язки; частина судження, що є поняттям про предмет, на який спрямовано думку.
Сукцесія (від лат. successia – послідовність, зміна) – послідовне відновлення рослинного покриву після вирубки, пожеж, кар'єрних робіт. Діяльність, що сприяє збереженню навколишнього середовища.
Супер... (від лат. super...) – префікс, що означає вищість, найвищу якість, посилену дію, наприклад, супереліта – найбільш високоякісне насіння культури для засівання елітних площ.
◄ Словник найуживаніших термінів. Палеоекологія - Протоплазма
Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології"