МСОП, мікориза, мікроби, мікробоценоз, мікроелементи, мікроклімат, мікрофлора, міксотрофи, мінералізація
М
МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) – неурядова наук.-консультативна організація, осн. мета якої – сприяти збереженню природних багатств та їх рац. використанню. Створена з ініціативи ЮНЕСКО в 1948 р. Видає міжнар. Червону книгу.
МІКОРИЗА (від гр. mykes – гриб та rhiza – корінь) – симбіоз міцелію гриба й коренів вищої рослини, що забезпечує їм одержання частини поживних речовин один одного.
МІКРО... (від гр. mikros – малий) – частина складних слів, що вказує на малі розміри чогось.
МІКРОБИ – те саме, що й Мікроорганізми.
МІКРОБОЦЕНОЗ (від мікроб та ценоз) – сукупність усіх редуцентів (бактерій та грибів-сапротрофів) – обов'язкових компонентів біогеоценозу.
МІКРОЕЛЕМЕНТИ (від мікро... та лат. elementum – стихія, первісна речовина) – хім. елементи, що використовуються живою речовиною в малих кількостях і, як правило, становлять менше ніж 0,1% загальної маси тіла: манган, бор, кобальт, молібден, бром, мідь, цинк, йод, силіцій та ін. Багато М. абс. необхідні для норм, життєдіяльності організмів, оскільки входять до складу різних біологічно акт. сполук – більшості ферментів, гормонів, вітамінів, пігментів та ін.
МІКРОКЛІМАТ (від мікро... та клімат) – клімат невеликої території або штучно створеного комплексу прир. елементів (узліску, берега озера, парку, лісопосадки тощо).
МІКРООРГАНІЗМИ [від мікро... та організми], мікроби – найдрібніші живі істоти (розміром 50...500 мкм), яких видно лише під мікроскопом: бактерії, в т. ч. актиноміцети, мікоплазми, рикетсії, дріжджі, плісеневі гриби, мікроскопічні водорості, віруси, найпростіші. Беруть акт. участь у кругообігу речовин на Землі. Розкладаючи рослинні й тваринні рештки, здійснюють мінералізацію орган, речовини. М. – фактор родючості Грунту й продуктивності водойм. Серед М. є патогенні види, що спричиняють інфекційні захворювання людини, тварин і рослин.
МІКРОФЛОРА (від мікро... та флора) – сукупність рослинних мікроорганізмів, які живуть у певному середовищі – грунті, воді, повітрі, організмах, продуктах харчування тощо.
МІКСОТРОФИ [від гр. mixis – змішування та ...троф(и)], організми міксотрофні – організми, які здатні залежно від умов проживання суміщати водночас різні типи живлення – автотрофне й гетеротрофне: синтезувати органічні сполуки з неорганічних речовин і споживати готові орган, сполуки (евглена, багато синьозелених водоростей, комахоїдні рослини, хламідомонада та ін.).
МІКСОТРОФНІСТЬ [від гр. mixis – змішування та ...троф] – змішаний тип живлення, який полягає в тому, що організм, споживаючи неорган. речовини, засвоює й готові орган, сполуки.
МІНЕРАЛІЗАЦІЯ (від пізньолат. minera – руда) – 1) процес розкладання орган, сполук до неорган. (мінер.) речовин, що відбувається з участю мікроорганізмів; 2) підвищений вміст у воді мінер, компонентів і газів, що надають їй специф. фіз.-хім. властивостей.